2 minutes reading time (362 words)

БЕРІЗКА

Понеділок, 16 червня 2014

Про корову Берізку - учасницю АТО розповів мені мій товариш Юрій Фоменко.

Серед тиші і степу, недалеко від блокпосту, на зеленій траві паслася корова. Круторога пані мала міцний цеп і повні очі доброти. Її красу, червоної степової породи, можливо в якомусь поколінні, підправив хтось з голштино-фризької породи. Одним словом, вона була повноцінною місцевою степовою красунею.

   Поклавши руки на бетонні блоки, як школяр на парту, розглядав господиню, котра вносила в пейзаж степу один позитив. Голос солдата повернув мене з роздумів на блокпост.

- Юрію Миколайовичу, ми все розвантажили.

- Добре. А , що це за корівка?

- З крайньої вулиці, бабуся прив’язує тут. В обід доїть і нам молоко віддає. Комбікорму нам би для Берізки.

- Ти б ще бронежилет і шолом їй попросив.

-   На тих блоках капітан намалював її в бронежилеті і шоломі. Каже, вона учасниця АТО.

Пішов з цікавості до блоків. Там дійсно була намальована Берізка, нагадуючи вікінга шоломом і рогами. Схожість зображення, на аматорськім малюнку з оригіналом на випасі, була присутня. Повз мене, в напрямку корівки, ніс два відра води худенький солдат років двадцяти. Я зовсім провалився в степ. Навіть дві сороки, що затіяли суперечку, не могли відволікти мене від спостереження за молодим бійцем і красунею степу. Коли б не рука на плечі і голос офіцера, то моя душа нізащо не повернулась би на асфальт, до блоків…

- Миколайовичу, дякуємо!

- Та нема за що. Вам дякування люди передавали.

- Армія народна.

- Народ і підтримує армію в антитерористичній операції.

- Це не АТО. Це російсько-українська війна нового зразка.

- Дурна війна.

- Що на мирній землі?

- Пшеницю скоро коситимуть.

    Діалог таки перервали сороки, котрі не на жарт сперечалися між собою, не звертаючи уваги навіть на проїжджаючу повз блокпост вантажівку.

- А солдат ваш з таким натхненням порається біля корівки.

- То Сергій. На асфальті виріс, а тут такий сільський! Поїть її, комбікорм у фермера місцевого випросив і стільчик бабці зробив, щоб з дому не носила. Говорить, що Берізка як Батьківщина. Велика, тепла і годує. Сяде коло неї, любить, як вона дихає в обличчя.

    Повз блокпост і військову техніку йшла по стежині літня жіночка з відерцем. Берізка, витягнувши голову, вітала її, гукаючи до себе...

Про автора

Петро

Останні записи авторів

Більше записів автора

Неділя, 31 січня 2016 Как Хрущёв «подарил» Украине Крым

Середа, 15 липня 2015 Крик души врача из Сочи

Вівторок, 14 липня 2015 Користь ранкової зарядки

Увійти за допомогою ( Зареєструватися? )

або опублікувати як гість

Завантаження коментаря... Коментар буде оновлено через 00:00.

Цей коментар не опублікований.
Віра Кухарук · 23:58 17.06.2014
Правдива чи ні, але автор має досить уяви та неабиякий літературний хист. Чудово! Хай Господь їх оберігає!
- {"set":null,"list":[]}
- Відповісти
Цей коментар не опублікований.
Олександр Островський · 00:41 17.06.2014
[quote name="Петро"]Із розповіді учасника АТО в Донецькій обл.[/quote]
це вам розповіли чи ви десь прочитали?
- {"set":null,"list":[]}
- Відповісти
Цей коментар не опублікований.
Петро · 00:16 17.06.2014
Із розповіді учасника АТО в Донецькій обл.
- {"set":null,"list":[]}
- Відповісти
Цей коментар не опублікований.
Олександр Островський · 23:24 16.06.2014
Цікаво чи правдива історія?
- {"set":null,"list":[]}
- Відповісти