Бої за місто і великий залізничний вузол Шепетівку зав'язалися деякий час тому і з початку до кінця мали надзвичайно наполегливий характер. Це, звичайно, не було випадковим явищем. Крім того, що Шепетівка є найважливішим вузлом на залізниці Бердичів-Рівне і вузлом прекрасних шосейних доріг, вона була ще розподільчим центром для німецьких військ.

15 лютого – 85-та річниця початку масових селянських протестів проти насильницької колективізації. З цього приводу Володимир Тиліщак, кандидат історичних наук Українського інституту національної пам’яті, описав ті події у своїй статті.

В одному зі скверів Шепетівки з п'єдесталу вдивляється у перехожих хлопчина, приблизно 14 років, який, як відомо, є героєм і кожна дитина про це знає. На сьогодні це мав би бути солідний чоловік 85 років від дня народження і ім'я його - Валентин Олексійович Котик. Народився 11 лютого 1930р. в с. Хмелівка Шепетівського району.

Сьогодні 110 років від народження письменника. Наприкінці 40-х років минулого століття радянський літературний критик Генріх Ленобль зізнався письменниці Марії Купріній-Йорданській: –​ Роман "Як гартувалася сталь" Миколи Островського насправді писали сім осіб. Авторський варіант був абсолютно "неудобочитаємим".

День партизанської слави України щорічно відзначається 22 вересня та покликаний висловити повагу до всіх захисників Батьківщини, які в роки Радянсько-Німецької війни боролися за свободу і мир в глибокому тилу. Захист своєї Батьківщини є однією із незаперечних норм суспільства, яка формується у процесі його розвитку. Саме задля захисту себе і своїх рідних від німецього ворога у роки війни гуртувалися шепетівчани. Перші не організовані підпільні групи на території міста виникли в кінці 1941 року.

Шепетівський «Темп» можна назвати унікальною командою. Творець і власник клубу з Хмельниччини Джумбер Нішніанідзе більше двох десятків років тому випередив час. Він запропонував таку модель управління і функціонування футбольного клубу, яку нині взяли за зразок майже всі клуби української прем’єр-ліги.

В 1944 році на околиці села Стригани відбувся бій між групами НКВС, радянськими партизанами на чолі з Антоном Одухою, та загонами УПА, відомий як Бій під Стриганами. У 1944 підрозділ командира одного з куренів УПА–Південь, Івана Сала вирушив із Волині у бік урочища Холодний Яр із наміром підняти повстання проти радянської влади. Керівництво УПА вирішило скерувати три курені холодноярців у північно–східному напрямку в квітні, незадовго до початку вирішального бою з військами НКВС, що ввійшов у історію як Гурбівський.

Як тільки минуть сніг та морози, на площі Шевченка продовжаться роботи зі встановлення погруддя Кобзаря. Постамент знаходитиметься не на місці закладеного каменя, а ближче до Будинку побуту. Обличчям дивитиметься на музей Миколи Островського. Сучасні вимоги до пам’ятників, за словами фахівців, дещо змінилися — постаменти зазвичай споруджують невисокі, ніби ближче до людей

Директор Центрального державного архіву зарубіжної україніки, кандидат історичних наук Владислав Берковський 7листопада представив свій новий збірник історичних документів - «Колективізація та голодомор на Славутчині. 1928—1933». Захід пройшов у Славутському палаці культури. Наскільки той голод 1930-хроків позначився на житті Шепетівщини? Чи наслідки його в нашій місцевості були такими ж жахливими, як у Східній та Південній Україні? Про це дослідник архівних документів Владислав Берковський розповів нашому виданню.

Багатьом попереднім генераціям в обов’язковому порядку було відомо про Миколу Островського. На його прикладі намагалися виховувати цілі підростаючі покоління «радянських громадян».