Танкіст бив окупанта, однак хворобу здолати не зміг: попрощалися із Артюхом Олександром
Розділ Події

Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов обірвавшись, падає зоря та блискавично згоряє, не встигнувши долетіти до землі. Люди вважають, що падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Так і зірка нашого оборонця, 40-річного мешканця с.Щурівці Артюха Олександра спалахнула на небосхилі, яскраво горіла та спонтанно погасла. Цього разу військовослужбовця забрала не ворожа куля, не артобстріл на передовій, а хвороба, яка обірвала його життя 9 листопада...

З початком російсько-української війни у 2014 році на захист держави стали звичайні українці, без військового досвіду та усвідомлення, що на них чекає. Ще з тих часів розпочали діяльність активісти, які згодом отримали почесне звання «Волонтер». Допомагаючи ЗСУ, та намагаючись забезпечити бійців усім необхідним, вони з кожним днем також наближали перемогу.

«Танк — це сила», — кажуть танкісти 3-ї танкової бригади ЗСУ. Вони одні з тих, хто зупинив наступ росіян в районі Ізюма. Серед них наш земляк - головний сержант танкового батальйону Жуковський Валерій Васильович. Про це йдеться в сюжеті Громадського телебачення.

0
репостів
0
репостів