УПА

Визвольно-революційні змагання страшним буревієм пролетіли по простору України і нашого краю. Щонайменше 18 разів влада у Шепетівці переходила з рук в руки.

В 1944 році на околиці села Стригани відбувся бій між групами НКВС, радянськими партизанами на чолі з Антоном Одухою, та загонами УПА, відомий як Бій під Стриганами. У 1944 підрозділ командира одного з куренів УПА–Південь, Івана Сала вирушив із Волині у бік урочища Холодний Яр із наміром підняти повстання проти радянської влади. Керівництво УПА вирішило скерувати три курені холодноярців у північно–східному напрямку в квітні, незадовго до початку вирішального бою з військами НКВС, що ввійшов у історію як Гурбівський.

9 травня 2014 року в селі Стригани Славутського району, відбулася традиційна церемонія вшанування пам’яті полеглих воїнів Української Повстанської Армії.

26 травня 2013 року в Шепетівці з ініціативи міської організації ВО "Свобода" відбулися велелюдні святкові заходи з нагоди Дня Героїв. У першому шепетівському марші до Дня Героїв взяли участь народний депутат України Ігор Сабій та київські гості – знані музиканти Валерій Гладунець, Тарас Компаніченко, Сергій Василюк.

Загальне становище в Україні особливо загострилося влітку 1942 року. Німці заходилися насильно стягати річні норми натуропоставок та посилювати облави на працездатних людей для вивезення їх в Німеччину. На ультиматум Головної Команди УПА німці, річ ясна, не звернули жодної уваги. Навпаки, вони вирішили ще більше грабувати населення, ще більше висилати робочу силу до Німеччини, а всякий спротив безоглядно поборювати всіма можливими засобами. Далі продовжувалися полювання на людей і масові репресії з нищенням цілих осель та варварським вистрілюванням всього населення.

Оборонець нашої Батьківщини сотник Армії УНР Павло Гарячий (Горячий) не один раз дивився в очі смерті. І не раз щасливо розминався з нею…