У рамках проекту "Разом будуємо спроможну громаду" на Шепетівщину з’їхалися експерти із децентралізації та представники громад із Львівської, Одеської, Донецької та Хмельницької областей.

Вчора ми писали про два пограбування дачних будинків. Сьогодні сектор комунікації ГУ Національної поліції в Хмельницькій області повідомив ще про три подібних випадки.

21 січня 2016 року о 12 годині в Грицівському ВПУ-38 відбулася лінійка-мітинг на честь відкриття меморіальних дошок випускникам училища Балюку Михайлу та Веремійчуку Роману - героям, справжнім патріотам, які загинули під час бойових дій в зоні АТО, захищаючи цілісність і недоторканність нашої держави. Про це повідомила Шепетівська Районна Державна Адміністрація .

20 січня о 07:50 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що в с. Ленківці, Шепетівського району на вул. Садибній виникла пожежа в приватному житловому будинку. Повідомлення надійшло від власників сусіднього домогосподарства.

28 грудня о 21:20 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу в приватному житловому будинку в смт. Гриців. Про це повідомив Шепетівський районний сектор ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.

3 грудня у Грицівській школі сприяння здоров'ю зібралися діти, їх батьки на захід, присвячений Міжнародному дню інвалідів. Про це повідомила у фейсбуці Шепетівська Районна Державна Адміністрація

У вчиненні вбивства підозрюються троє мешканців Шепетівського району, один із яких — неповнолітній. Про це повідомляє прес-служба ГУ Національної поліції в Хмельницькій області.

Нещодавно випадково відкрила інтернет-сторінку і натрапила на інформацію про «Віденський бал», що проводився у Києві. Як на мене, бал – якась надзвичайна подія, що дає можливість долучитися до того чистого й високого, що відчувають, напевно, тільки європейські аристократи.

Пригадала Староволинський бал у Грицеві, що відбувся у вересні цього року… Звичайно, порівняти їх справа абсолютно нереальна. Але чому б не спробувати?..

Чи ми брудні від народження? Чи ми брудними стали. Чи можемо ми когось запросити у гості і не соромитися місця де ми живемо? Чи можемо ми дітям нашим говорити «Будьте, як ми. Беріть від нас краще і йдіть далі» ?

Сільська ідилія. Вечір, сутінки. Край села. Луки, ліс, річка… Та у повітрі дим. Палять картоплиння в перемішку з пластиком. Де спокій? Де мрії, роздуми…

Чи неділя, ранок. Хочеться побути на березі річки. А там сліди безконечних пікніків: пляшки з-під горілки, пива, пляшки пластикові та скляні, розбиті та цілі, і ще якийсь мотлох, що тхне... Де ті місця де народжуються вірші? Де ті місця де освідчуються в коханні?