Сотні років тому у столиці та деяких більших містах країни проводилися бали, але від них залишилися тільки спогади. А ось спроба впровадити в незалежній Україні традицію «Віденських балів» з’явилася десь на початку 2000-них.
Відновити бали спробували у таких культурних центрах як Львів та Київ, і уже кілька років поспіль, починаючи десь з 2005 року, проводять у Львівському будинку вчених та Київській опері. Традиційно запрошувала на Зимовий бал і Львівська політехніка. А ще Волинський національний університет у Луцьку.
Про «Віденський бал» у столиці можна говорити хіба як про «так званий». Українська політична, бізнесова й культурна еліта з’явилася частково так, як вимагав етикет, а більшість хто в чому - без краваток, у светрах чи джинсах, коротких спідницях, і мало хто дотримався бального етикету. Звичайно, так з’явитися на балу у Відні – річ абсолютно неприпустима. Там головне, це вальсування жінок у бальних платтях та чоловіків у смокінгах. Наші бали це щось середнє між «світською тусовкою» і ще чимось, яке одразу навіть важко визначити: круті мобілки в руках і постійні розмови по телефону, балачки з сусідами… і канапки в руках, штовханина за столами з наїдками. Цей перелік бальних неподобств можна продовжувати далі. А головне все ж таки це те, що такі бали виключно для заможних, так званої української еліти: квитки ціною по 300-500 доларів доступні тільки багатим.
Правда культурнішими ці бали не зробили ні дорогі сукні, ні квитки за півтисячі зелених. Ні про який дрес-код (смокінг або фрак і чорна краватка) навіть мови не могло бути.
Майже те ж саме було і у Львові. Бал в Оперному перетворився чи не на сільську дискотеку, де захмеліла богема та не дуже вихований «дорожчий» бомонд штовхався і наступав на ноги дамам.
І у Львові, і в столиці «Віденські бали» мали стати яскравими культурними подіями, які б зацікавили світ, але здається ними не стали.
Чим же може зацікавити і подивувати нас колишній райцентр, а нині селище Гриців? А вже тим, що дванадцятий рік поспіль саму тут в колишньому маєтку Грохольських (нині Грицівському вищому художньому професійному училищі - ВХПУ № 19) відбувається Староволинський бал, які об’єднує співаків, музикантів та гостей з різних куточків України. А ініціатор та організатор цього світського дійства Хмельницька обласна громадська організація - ХОГО «Стара Волинь», вкотре доводить, що в невеличких містечках і селах теж є місце для культури та мистецтва.
Щороку, в третю суботу вересня, в маєтку Грохольських, що чудом зберігся в Грицеві, відбувається містерія - Староволинський Бал. Цьогоріч бал відбувся 21-го вересня.
Кілька років поспіль я намагаюся не тільки сама побувати на балу, але й залучити до цього гарного заходу кількох студійців. Цього року члени Шепетівської літературно-мист
Не всі гості дотримувалися етикету, але всі були одягнені святково. Тусовки не було, розмови по телефону не заохочувалися, і рідко хто ним користувався, хіба що з необхідності.
Зразу скажу – ніяких напоїв і наїдків там не пропонували. Тільки під кінець дійства внесли величезний коровай і пригостили всіх присутніх.
Господарями балу були: екс-президенти ХОГО «Стара Волинь» Сергій Стецько і Наталія Гнатюк та діючий президент Оксана Арзамасцева. До відома читачів, Наталя Гнатюк, громадська діячка, експерт з розвитку сільських громад, донедавна регіональний представник програми «Бібліоміст», давно є генератором створення не тільки фонду «Стара Волинь», але і багатьох інших гуманітарних проектів у невеличкому маловідомому широкому загалу українців Грицеві.
Відкриття благодійного балу розпочалося з виступу камерного квартету «Гармонія-Нобіле
А я пригадала, як два роки тому у цій залі виступав директор Корпусу миру в Україні Дуглас Тешнер. Адже саме ця міжнародна організація допомагає місцевим діючим громадським організаціям розвиватися та покращувати менеджмент. Додам, що у Грицеві більше тринадцяти років працюють волонтери Корпусу миру, які зав’язують міцні дружні стосунки з представниками грицівської громади на все життя, як, наприклад, Андреа Мейсон, приїзд якої з нетерпінням очікують грицівчани.
Господарі по черзі вели програму і запрошували до танцю всіх гостей. Повільний вальс і швидка полька, танець з букетами, танець зі стрічкою, цього року зеленою, коли всіх присутніх запрошують в коло. Одна за одною лунали танцювальні мелодії.
А розпочався бал з танцю діток у білих бальних сукнях – дитячим танцювальним колективом Грицівського дитячого садочку керувала Валентина Гуменна, одночасно - розпорядник балу.
Цього дійства грицівчани з нетерпінням чекають цілий рік і спеціально для цього дня купують діткам спеціально бальні сукенки. Скажу, що це надзвичайно зворушливо і гарно. Такі собі чарівні малявочки дуже уважно стежать за діями своєї наставниці і кружляють у танку, а їх батьки та бабусі фотографують і знімають на відео.
Додали сміху білі та золотисті кульки, що прикрашали залу – вони висіли та лежали на підлозі. Виявилося, що їх наповнили гелієм, і від нагрівання повітря кульки гучно лопалися.
Гарно виступили і старші дітки – дитячий колектив Грицівської школи сприяння здоров’ю, які в атласних рожевих сукнях виконали два танці.
Молодіжне крило ГО «Стара Волинь» досить плідно займалося організацією та програмою балу. Дівчатка з букетиками квітів і декоративними кошичками пройшлися серед гостей і кожному прикріпили бутон’єрки.
Цього року до організації Староволинського балу активно підключилися голова Подільського культурно-просві
Cтрунний квартет "Гармонія Нобіле" протягом вечора створював гарний ліричний настрій присутнім, а музично-танцювал
Приємно було зустріти на балу людей, які щороку приїздять до Грицева: родину Литвинових з Києва, Савицьких зі Славути та багатьох інших.
Безумовно, такі дійства. як Староволинський бал у Грицеві, роблять світ людей барвистішим, змістовнішим, цікавішим. Благодійний Староволинський бал 2015 року відкрив ще одну цікаву культурну сторінку життя сільської Громади.
Це дійсно було свято Миру і Любові. Не зважаючи ні на що, творіть Мир в собі і своїй громаді. Ставайте тією зміною, яка робить життя людини щасливим. Ми хочемо миру в своєму житті, в житті України і усього світу.
Контактна особа - Наталя Гнатюк, сторінка пані Наталі у Фейсбук.
