Назар Солян "Пауерліфтинг – видовищний спорт"

Назар розповідає, що жим лежачи виконують 99 відсотків людей, які ходять в спортзал. Тому, принаймні, відгалуженнями пауерліфтингу займаються майже всі. Це масовий вид спорту, який підтримують ті, у кого є мотивація і сила волі. Інші не зацікавлені або не бачать перспективи.

Спортом Назар займався завжди: важка атлетика, футбол, гімнастика, а з 2012-го – пауерліфтинг. Зовсім випадково друзі запросили на змагання в Києві, де була перша перемога. Йому вдалося виконати нормативи кандидата в майстри спорту. Це й мотивувало рухатися далі.

Загалом після першого успіху Назар брав участь близько в 50-ти змаганнях. Каже, що кожного разу з’являється нова мотивація працювати більше над своїми помилками, покращувати результати.

– Готуєшся до одних змагань і думаєш, що після них можна зробити паузу, але опісля – ні-ні, потрібно ще краще.

У грудні минулого року Назар у складі української збірної зайняв перше місце на Чемпіонаті світу з пауерліфтингу. З 2013 року працює тренером в Тернополі, його підопічні займають призові місця. Спортсмен – заслужений тренер Комітету пауерліфтингу в Україні (найбільшої федерації пауерліфтингу в нашій державі). Також Назар є регіональним представником Тернопільської та Хмельницької області, організовує змагання або в Тернополі, або в Шепетівці.

Назар тренує різних людей, як чоловіків, так і жінок різного віку та можливостей.

– Але це дійсно, важкий спорт. Постійно піднімати велику вагу виснажує не тільки фізично, а й морально. Тому, підопічних, які хочуть схуднути чи підкачатися в мене набагато більше, ніж тих, які займаються пауерліфтингом.

Нещодавно Назар повернувся зі змагань «Кубок Поділля», який проводив сам. Відбувалися у Шепетівці, що на Хмельниччині. Участь беруть всі охочі, цього разу подали 180 заявок з 14 областей. Кожна вагова категорія показує найкращі результати. Назар розповідає, що дуже цікаво стежити за конкуренцією під час боротьби. Особливо приємно, коли твої підопічні перемагають. Цього разу четверо його хлопців зайняли призові місця. А сам, як завжди, отримав «золото».

– Я не планував брати участь, бо, насправді, важко виступати на тих змаганнях, які сам організовуєш. Але мій друг Аркадій Шалога, людина, яку в світі пауерліфтингу знають всі, приїхав до мене на змагання. Мені довелось разом з ним позмагатися. Перемогу здобули обидва, але в різних вікових категоріях.

Спортсмен вважає, що через цей вид спорту можна простежити характер людини. Щоразу на змаганнях вона не піднімає вагу, яка їй досить легенька, а намагається проявити себе максимально, підняти найбільші ваги. Це реально цікаво.

– Пауерліфтинг – видовищний спорт. Але в нашій державі він майже не розвивається, бо це не олімпійський вид спорту. Поки в олімпійських іграх є важка атлетика, пауерліфтинг не ввійде. Це більше фінансове питання, ніж спортивне. Однак КПУ цього року запланувало 19 турнірів по всій Україні.

Основні плани каже Назар, – виконані. Але розвиватися хоче й надалі. Це не просто захоплення, а частина життя. Без цього можна, але це вже не те.