Ця дівчинка увірвалася у моє життя зненацька – отак, без усіляких домовленостей приїхала з бабусею і дядьком в АРТ-кафе «Хвилинка», щоб зустрітися зі мною (хоча я про це сном-духом нічого не знала). На щастя, я була вдома і запросила Оленочку з бабусею до себе. Поспілкувалися ми з нею близько півгодини, бо їм же їхати додому у село Микулин, сусіднього Полонського району, а це добрих 50 км, але оте перше враження і цілий ряд питань, на які досі не маю відповіді, тривожать мою душу.

Вони стояли над могилою батька і плакали… 75-річний посивілий син Федір Артемович Свинарчук, і 69-річна донька Віра Артемівна Зелінська, якій не довелося побачити батька живим, бо народилася в листопаді 1944 року, тобто через чотири місяці після того, як його було вбито… Вони єдині з дітей Артема Степановича, які залишилися нині в живих.

Високий, підтягнутий, енергійний, з величезним бажанням жити і творити, у свої немолоді роки (78 років від дня народження) Василь Миколайович Ющенко навчився працювати на комп'ютері і власноруч набрав уже чотири томи майбутнього восьмитомника творів, сам їх склеїв, прошив, і тільки тверду палітурку замовив в типографії.

15 квітня цього року у розпал буремних подій на сході країни, члени літературно-мистецької студії «Доля» приймали в АРТ-кафе «Хвилинка» дитячий фольклорний ансамбль «Джерельце» (музичний керівник Анатолій Огарев) Новицького НВК.