Своїм визначним діячем його вважає Білорусь, де він народився і де похований, та Польща, де виходили друком його твори, де він жив і помер. Знаний він і у Франції, та відзначився своєю творчістю в Україні. Йому належить одна з найбільших літографічних колекцій Східної Європи ХІХ століття, яка нараховує понад 1000 малюнків і акварелей (стільки ж робіт не збереглися).
Народився Наполеон Орда в маєтку Вороцевичі Пінського повіту Мінської губернії. Батько його був інженером-фортифікатором, будував на Поліссі дороги й канали. Очевидно, що прізвище їхнє було татарського походження, а ім’я синові дали на честь французького імператора. Мати – Юзефина Бутримович – талановита піаністка, дочка Пінського старости, відомого громадського діяча того часу.
Наполеон одержав гарну домашню освіту, гімназію. У 1823 році вступив на фізико-математичний факультет Віленського університету, але завершити навчання йому не судилося. За участь у підпільному студентському товаристві понад рік перебував у в’язниці. Був учасником Листопадового повстання 1830-1831 рр. Стрілець корпусу кінної гвардії Литовського полку, Наполеон Орда перейшов на бік повстанців. За мужність, проявлену у боях, його нагороджено Золотим Хрестом ордена «Virtyti Militari», та російською імперією засуджено до смертної кари. Він змушений був, під чужим ім’ям, утікати за кордон. Емігрував до Парижу, де подружився з багатьма видатними людьми; брав уроки композиції та гри на фортепіано у Фрідріха Шопена та Ф. Ліста; його друзями були Т. Костюшко, А. Міцкевич, Д. Верді, Оноре де Бальзак, Стендаль, І. Тургенєв, Г. Берліоз та інші.
У 1847 році його навіть призначили директором театру італійської опери в Парижі, одного з найвідоміших театрів у Європі. Він написав кілька музичних творів, зокрема – відомі полонези, автор «Граматики музики».
Але найбільшим захопленням Орди було малювання, хоча малювати почав у 54 роки. Ще у 1833 році він відвідував студію відомого французького майстра архітектурного пейзажу П’єра Жерара.
Дізнавшись про амністію, яку оголосив Олександр ІІ учасникам повстання, Наполеон Орда повертається у свій родовий маєток. Та давня звичка мандрувати залишилася. Починаються подорожі по рідній Білорусі, Польщі, Україні.
У 1836 році Орда їде на Київщину, до Верхівні, як учитель старшого сина генерала Адама Ржевуського. Сильне враження на нього сприяє природа та історія України, серед яких чимала частина його робіт присвячена Волині та Поділлю. Спромігся своєю творчістю вшанувати і наш край.
Малював Наполеон Орда з такою великою, майже фотографічною точністю, що його малюнки неодноразово були використані під час підготовки проєктів реставраційних робіт і відбудові багатьох пам’яток, які на них зображені, або вже давно немає, або були перебудовані.
Ще зовсім не вивчений український період творчості Н. Орди, хоча його картини викликають великий інтерес в усіх, хто цікавиться історією рідного краю, його минулим і тими замками й фортецями, храмами й монастирями, садибами та парками, які зводили наші далекі предки, і які увіковічив на папері художник.
Під час тривалої подорожі Волинню Орда створив 177 малюнків – найбільше серед усіх губерній. Є вони й у фондах Волинського краєзнавчого музею.
Наполеон Орда на Шепетівщині
Наразі невідомо, коли саме відвідував Наполеон Орда наш край і, зокрема, Шепетівку, де зупинявся, з ким спілкувався? Однак є припущення, що перебував він на нашій землі на запрошення магнатів Потоцьких, Сангушків. Знайомство з Романом Євстафієвичем Сангушком відбулося ще під час участі обидвох у польському повстанні. Ось чому насамперед відтворився у 2-х зображеннях м. Заслав:
- «Zaclav. Палац князів Сангушків у Ізяславі»;
- «Ізяслав, палацовий комплекс на малюнку Орди».
Художник, який майстерно володів мистецтвом точного відтворення малюнку й заробляв накресленням планів і схем стародавніх міст, мабуть, зацікавив шляхтичів. У ХІХ столітті відбувався значний розвиток промисловості, в Шепетівці був побудований великий цукровий завод, зображення якого замовили Н. Орді. Так з’явився малюнок: «Цукровий завод Й. Потоцького в Шепетівці. ІІ-га половина ХІХ століття.
Малюнок Н. Орди: «Цукровий завод м. Шепетівки у ІІ-й половині ХІХ ст.»
Малюнок з натури. Намальовано олівцем, підмальовано аквареллю. Акварель залишається однією з популярних технік, не дивлячись на винахід акрилу. Як і раніше, вона залишається унікальною технікою, оскільки володіє тим ступенем прозорості й легкості, глибини й ніжності тону, які не здатні передати інші відомі нам на сьогодні фарби.
Свої малюнки Орда підмальовував аквареллю та використовував техніку сепії (тонування у коричневий колір; наразі світлини кольору асоціюються зі старовиною).
Крім цукрового заводу, Наполеон Орда відтворив у своїх малюнках ще одну шепетівську пам’ятку – будову-заклад мінеральних вод. У той самий час ХІХ століття починається пожвавлення в Європі курортної справи. Новомодною традицією заможних людей стало «їздити на води», тобто відвідувати курорти, переважно, за кордоном – у Чехії, Німеччині, а також в Україні – Трускавцях, Миргороді та ін. Їздили не лише тому, що опікувались власним здоров’ям, а й мали спілкування у шляхетному товаристві. Коло відвідувачів супроводжувалось розширенням і за рахунок міщан середнього статку. Споруди для водолікування в місцях виходу мінеральних вод були, свого роду, прототипами бальнеологічних курортів. Чутки про лікувальні властивості деяких вод поширювались далеко за межі відповідних місцевостей, приваблюючи багато хворих. Таким чином і в Шепетівці використовувалася мінеральна вода із 1821 року, коли вперше її виявив біля свого будинку мешканець містечка генерал Закревський. На базі мінеральних джерел князь Євстахій Сангушко відкрив лікувальний заклад, який пізніше граф Потоцький розширив і відкрив курорт із купальнями. Гарячі джерела залізистих вод,з температурою 80° по Реомюру, допомагали хворим.
Усередині розкішної зали-купальні стояли мідні та дерев’яні ванни. Пацієнти пили мінеральну воду, пізніше – ще й кумис, доставлений зіСлавути. Проживали в келіях Городищенського монастиря.
Саме такий лікувальний заклад було облаштовано в містечку, і ця пам’ятка знайшла своє відображення на малюнку Н. Орди.
Малюнок Н. Орди: «Лікувальний заклад мінеральних вод м. Шепетівка у ІІ-й половині ХІХ ст.»
Художник не тільки змальовував історичні будови, а ще й описував їх у своїх нотатках і працях.
Про чудовий шепетівський лікувальний курорт сьогодні нагадує хіба що невеличка вулиця з назвою «Курортна» й робота Наполеона Орди. Завдяки малюнкам художника ми можемо порівняти, як змінився вигляд тієї чи іншої будівлі. І саме доречно підтвердити думку про те, що ця людина зуміла зупинити час.
Оригінали малюнків можливо побачити лише в Національному музеї у Кракові (там зберігається 977 його художніх творів, які доступні читачеві. З яким захопленням розглядаєш їх і поринаєш зовсім в інший світ старовини, яку нам подарував Наполеон Орда – «зберігач» пам’яток історії та культури України! Він допоміг нам зазирнути за завісу нашої історії, доторкнутись до великої культурної й духовної спадщини наших предків.
