Розділ Інше

Російський “привіт” для шепетівської річки: про що мовчать екологи?

Автор Дата29 липня 2022, 20:20

Викиди нафти, лісові пожежі, отруєння річок і озер, потрапляння в повітря й  землю ракетного палива – росія нищить не лише людей та інфраструктуру, вона вбиває українське довкілля. На сьогодні окупанти завдали шкоди понад чверті усіх екосистем держави, а збитки для навколишнього природного середовища оцінюється у 202 мільярди гривень.

Найінтенсивніші бойові дії відбуваються на сході країни, де сконцентровано найбільше промислових підприємств та сховищ шкідливих відходів. Проте ракетні обстріли шкодять навколишньому середовищу  і західних регіонів. Наслідки прильотів мають фіксуватися: згодом ці дані повинні стати доказом воєнних злочинів росії у міжнародних судах. Агресора змушуватимуть відшкодовувати також збитки, заподіяні природі. Проте чи завжди наслідки агресії для довкілля документують? Ми розглянемо це на прикладі лише одного ворожого прильоту на території Хмельниччини. 

Постраждалий “Шанхай”

Чорна вода, а в очереті закисла липка жижа – такий вигляд зараз має річка Косецька, що протікає одним із найбільших міст Хмельниччини – Шепетівкою. Ситуацію помітили місцеві жителі ще в квітні. Проте інцидент залишився на рівні “кухонних” балачок. Згодом лихий поголос про річку розійшовся за межі міста.

1 7

Інформацію про те, що раніше в Косецькій водилися, зокрема, карасі, карпи, плітки, щуки й окуні  підтверджують і в місцевому пабліку.

ryba na kosetskij

“Косецька належить до малих річок. Її довжина – 19 кілометрів. Вона не глибока, місцями заболочена. Річка протікає північною частиною Шепетівки. Її орієнтовна протяжність на території міста – близько 7 кілометрів. Після Шепетівки вона тече лісовим масивом і впадає в Цвітоху, а Цвітоха – в Горинь”, – пояснює начальниця відділу регіонального офісу водних ресурсів в Хмельницькій області Катерина Швець.

Щоб переконатися в правдивості спостережень місцевих, ми вирушаємо в Шепетівку. Згадана локація – великий приватний сектор поблизу залізничних колій, який офіційно називається “селище Косецьке”. А неофіційно – “Шанхай”. Річка прорізує всю місцевість, деколи її ділянки мають вигляд суцільного болота з очеретом. Подекуди річка розширюється до ставків.

richka zahalna

На одній із локацій облаштовані містки для рибалок. У момент нашого приїзду до “Шанхаю” тут  – ні душі.

richka rybalky

“Річка тече звідти, де в нафтобазу попало, і сюди стікає. Ідеш і дивишся: жирова кольорова пляма. Кудись почали діватися лебеді, качки. А згодом риба зникла. Бо через плівку рибі нема чим дихати. Якось була гроза, і мертву рибу понесло кудись через греблю”, – змальовує ситуацію один із місцевих жителів в розмові на території “Шанхаю”. 

richka plivka

До речі, лебеді на Косецькій були регулярними мешканцями. Це підтверджує і фото в групі “Шепетівка віртуальна“ за квітень 2020 року.

lebedi

“На річці лебеді були і в минулому році. А коли пішов перший дощ після того, як потрапила ракета, то пливло таке, що стояв геть запах над річкою. Зараз лебеді точно тут не живуть”, – переконана жителька “Шанхаю”, яку зустрічаємо поблизу з єдиною тут продуктовою крамницею. 

Також Косецька, принаймні ще три роки тому, була середовищем для існування болотних черепах.

Найліпше стан річки видно під одним із мостів. Тут водне плесо перетворилося на суцільну густу чорну юшку. Очерет злипся і закис.

richka pid mostom

Поруч із водоймою стійкий запах палива. А на березі – сліди копит.

kopyta

“Це тут місцеві корів напували. Видно, хтось за старою пам’яттю привів скотину. Але я сумніваюся, що цю воду хтось міг пити після початку квітня”, – каже шепетівчанин, який живе поруч із селищем Косецьким і зупиняється поговорити про стан річки. 

Якщо під мостом від річкової води тхне паливом, то в інших частинах “Шанхаю” чутно запах гнилої органіки. 

“Це після того, як у нафтобазу попала ракета. Тепер, коли йде дощ, там взагалі видно, що соляра тече. В районі водокачки хлопці чистили і запускали малька. В цьому році війна таке зробила, що всі труди людські пішли на смарку. Я особисто в екоінспекцію не зверталася, але думаю, що про це всі знають”, – каже місцева жителька – перехожа, яка погоджується відповісти на питання про річку. 

soliara teche

Всі опитані одностайні: забруднення річки, зникнення тут риби і птахів відбулося після подій 2 квітня. Тим часом міський голова Шепетівки Віталій Бузиль телефоном пояснив: відомостей про шкоду для Косецької немає. Загалом місцева влада, за його словами, ніяк не долучалася до фіксації наслідків шкоди для довкілля внаслідок ракетного обстрілу, оскільки цим процесом опікуються у військовій адміністрації. 

Таємниця за сімома замками

Для розуміння масштабів шкоди варто пригадати весняні події. 2 квітня близько 17 години у Шепетівці сталися вибухи, над містом піднялася чорна хмара диму  – росія завдала удару по промисловому об’єкту, де на той момент перебувало 15 осіб. Обійшлося без загиблих і поранених. 

chorna khmara

Про масштаби пожежі можна судити за тривалістю її гасіння – майже 13 годин. У відповіді на запит начальник головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в області Едуард Братко повідомив й інші подробиці тієї події. До місця виклику 2 квітня спрямували 18 одиниць пожежної і спеціальної техніки. Для ліквідації наслідків пожежі задіяли 84 фахівці особового складу головного управління та інших формувань – не лише Шепетівки, а й з Хмельницького, Ізяслава, Полонного, Славути, Нетішина, селища Гриців та села Судилків.

dsns

Проте гасінням пожежі історія з прильотом ракети в Шепетівці не завершилася. Представники ДСНС до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, за словами Едуарда Братка, після ліквідації загоряння не залучалися. А от екологи на місце виїздили. Адже вже 9 березня в Держекоінспекції в області утворили оперативну групу швидкого реагування для фіксації таких випадків та упорядкування інформації щодо нанесених навколишньому природному середовищу збитків на території Хмельниччини. До її складу увійшли фахівці ресурсних відділів інспекції та керівник відділу інструментального лабораторного контролю. Згодом шепетівський ракетний прильот увійшов до загального переліку епізодів нанесення шкоди навколишньому природному середовищу Хмельниччини через російську агресію.

“На Хмельниччині внаслідок збройної агресії не нанесено такої шкоди, як на інших територіях. Наразі йдеться про суму в понад 50 мільйонів гривень. Озвучувати всі обставини не можу, тому що за всіма фактами відбуваються кримінальні провадження”, – коментує начальниця відділу організаційно-аналітичної діяльності, документування та контролю, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Наталія Сологуб ситуацію станом на початок липня. 

У відповіді на запит перший заступник начальника Держекоінспекції в області Віталій Філіпчук про подробиці шкоди для довкілля в Шепетівці не повідомив.  Посадовець посилається на те, що ці дані належать до категорії інформації з обмеженим доступом.

“За фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 ст. 438, ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 194,проводиться кримінальне провадження. Відповідно до ст. 222 Кримінально-процесуального кодексу України не допускається розголошення відомостей без письмового дозволу слідчого”, – йдеться у відповіді.

ekoinspektsiia

В Управлінні СБУ у Хмельницькій області, своєю чергою, надати інформацію щодо цього епізоду також відмовилися.

skrin sbu

В Держекоінспекції пояснюють: шкоду внаслідок збройної агресії оцінюють за двома методиками – розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин та їхніх сумішей і визначення розміру шкоди для землі й ґрунтів. Ці два підходи фахівці Держекоінспекції розробили на початку квітня 2022 року. В межах кримінального провадження вони отримують інформацію про кількість та вид палива, який міг бути на тому чи іншому об’єкті потрапляння ракети. І вже в з огляду на цю інформацію фахівці проводять розрахунок нанесених збитків. А от про те, яке паливо було в самій ракеті, екологи не знають.

“Ми такою інформацією не володіємо. Але паливо, яке може залишатися в ракеті після прильоту, теж небезпечне. В ньому міститься меланж – окислювач, який вважається забруднюючим. Треба розуміти, що ракета із дальністю 5 тисяч кілометрів, але пролетіла лише тисячу, майже повністю заправлена паливом. Тобто після влучання воно ще залишається в ракеті. Цими нафтопродуктами забруднюються земельні ресурси. І це підтверджують вже перші результати аналізів, які ми маємо”, – пояснює Наталія Сологуб, начальниця відділу Держекоінспекції в області.

Чи йдеться офіційно про документування шкоди не лише для ґрунту й повітря, а й для річки в шепетівському епізоді – незрозуміло. Ба більше – загибель риби у Косецькій теж не зафіксували. Про це повідомили в управлінні Державного агентства меліорації та рибного господарства у Хмельницькій області.  

“Механізм такий: якщо ви бачите загибель риби, телефонуєте на нашу гарячу лінію, а також на гарячі лінії Держекоінспекції в Хмельницькій області  та головного управління Держпродспоживслужби. Потім формується спільна комісія, і ми виїжджаємо для фіксації загибелі водних біоресурсів. На місці вимірюється кисень, розчинений у воді, відбираються проби, ми складаємо акт. Після отримання результатів проб уповноважені органи можуть зробити висновок. Ви сама як визначили, що річка без риби? Пірнали туди з аквалангом і перевіряли? Те, що немає на березі рибалок, – не показник того, що немає риби в річці”, – зазначила телефоном представниця управління Держагентства меліорації та рибного господарства, яка відмовилася відрекомендуватися. Проте запевнила, що звернення про зникнення риби з Косецької таки зафіксувала.  

І місцева влада, і Держекоінспекція, і рибний патруль мають в цій історії схожу позицію: проблеми річки наче й не існує. Особливо дивно це, враховуючи, що раніше в Шепетівці на подібні випадки таки звертали увагу, про що міститься матерал на сайті shepetivka.com.ua.  

skrin dokhla ryba

Вже після 24 лютого 2022 року оприлюднювали екологи й конкретну суму збитків через шкоду, завдану атмосферному повітрю внаслідок ракетного обстрілу одного з об’єктів тактичної авіації в іншому населеному пункті Хмельниччини. Загальна кількість згорілих нафтопродуктів тоді, за даними фахівців, була 683 тонни, а розмір шкоди склав близько 6 мільйонів гривень. За  епізодом також триває кримінальне провадження, проте чомусь це не завадило повідомляти деталі на широкий загал.  

starkon 222

Згубна нафта

Навіть порівняно невеликі розливи нафти та нафтопродуктів здатні призвести до негативних наслідків. Речовина вкриває водну поверхню тонкою плівкою. При цьому порушується газообмін між киснем в атмосферному повітрі й киснем в річці. Коли його вміст у воді досягає критичних значень, відбувається загибель фауни. 

“При менше ніж 2 міліграми кисню на літр води починається мор риби. Плюс самі по собі нафтопродукти – це органіка, яка у водному середовищі може підлягати хімічному окисленню. На це теж витрачається кисень. Також нафтопродукти, які пройшли термічну обробку, можуть бути токсичними для гідробіонтів (ред. – організмів, що живуть у воді ) і призвести до їхньої загибелі. Після смерті вони гниють і бродять”, – коментує завідувачка кафедри екології та біологічної освіти, доцент, доктор сільськогосподарських наук  Наталія Міронова.  

Саме гниттям загиблих через задуху організмів, за словами доцентки, можна пояснити різкий сморід поблизу Косецької. Окрім того, зазвичай забруднюючі речовини концентруються біля мостів і гребель. На думку Наталії Міронової, біля моста в районі Косецької могли накопичитися продукти згоряння. Саме тому там відчутний виразний запах палива. Наявність нафтопродуктів у річці зараз може спричинити, на думку екологині, і подальші негативні наслідки для природи. 

“Тривалість процесів гниття залежить від того, яка кількість нафти потрапила  в річку і скільки там кисню. Бо якщо його в річці немає, то цей процес триватиме й далі. При нестачі кисню гинутимуть і  мікроводорості”, – каже Наталія Міронова.

При цьому процеси під водою малопомітні, і контролюючі органи завжди можуть відбитися від надокучливих активістів фразою на кшталт “А звідки ви знаєте, що там нема риби?”. Проте відсутність біля Косецької птахів аж занадто впадає у вічі. Схоже, пернаті одразу помітили те, на що воліли би й далі заплющувати очі посадовці. Залишення Косецької – було справою виживання, інакше на птахів могла би чекати загибель. 

“Забруднене жироподібною нафтою пір’я перестає виконувати важливі життєві функції, злипається. Птах при цьому втрачає аеродинамічність, перо перестає гріти пташине тіло. Якщо пір’їна злиплася, тіло, по-перше, замерзає, а, по друге, намокає, оскільки  пташка не може його нормально випростати. До того ж відбувається отруєння самими нафтопродуктами. Якщо пташка пробує розправити пір’їни, значна частина нафти залишається на дзьобі і в роті. І це відображається на її здоров’ї”, – розповідає орнітолог, магістр біології Сергій Ільїнський.  

Окрім того, орнітолог зазначає: плівка від нафти не дає рослинам нормально фотосинтезувати, вони гинуть.  А це спричиняє загибель дрібних безхребетних равликів, жуків, хробаків, якими харчуються водоплавні птахи. Через забруднення навколишнього середовища нафтою зникає не тільки корм, а й житло – птахи не можуть гніздуватися і, якщо не хочуть загинути, летять геть. Деколи за тисячу кілометрів.

Нема повідомлення – нема проблеми 

Безініціативність й необізнаність  мешканців “Шанхаю” теоретично могли би компенсувати місцеві посадовці. От тільки з’ясувалося: в структурі виконкому Шепетівської міської ради немає підрозділу, який би відповідав за екологічні питання. Це при тому, що два роки тому забруднення міських водойм шепетівчани визначили однією з найпомітніших кліматичних проблем свого міста. Це можна пояснити тим, що після реформи місцевого самоврядування громади могли утворювати чи не утворювати такі відділи на власний розсуд. 

“Затвердження структури та штатної чисельності виконавчого апарату – це право місцевої ради. Немає типового складу виконавчих органів громади. І тому функції, які покладено на громаду за законом з питань охорони навколишнього середовища, може виконувати інший підрозділ, а в окремих випадках – виконавчий комітет ради. Суть реформи децентралізації і полягає в тому що держава передала функції права те відповідальність на місцевий рівень, а вже в який спосіб рада реалізовує виконання цих функцій – це рішення самої   ради”, – коментує виконавчий директор асоціації ОТГ Хмельницької області Сергій Яцковський.

За словами Шепетівського міського голови Віталія Бузиля, наразі екологічними питаннями в громаді опікується  управління житлово-комунального господарства. Проблема забруднення Косецької, каже посадовець, поставала і раніше та роками не вирішувалася. На вирішення її цьогоріч він також не сподівається. 

“Треба мільйони і мільйони виділяти, щоб робити розчистку русла. Роками на річку уваги ніхто не звертав. І в тому числі і самі мешканці. Там і каналізація виведена туди, і септики поруч й забруднення твердими побутовими відходами – дуже багато питань. В умовах воєнного стану ми видатки ніякі не можемо проводити навіть за наявності певного фінансового ресурсу”, – коментує Віталій Бузиль. 

Отож забруднення Косецької найближчим часом не усуватимуть. До того ж цей російський злочин проти довкілля ризикує залишитися не повністю задокументованим. Сумнівно, що через чийсь злий умисел. Найвірогідніше – через бюрократію, відсутність практики вирішення екологічних питань на місцевому рівні  і тимчасову відсутність методик обліку збитків від прильоту ракет саме для водних ресурсів. А якщо офіційно шкоди річці немає, то і на наслідки можна не звертати увагу. Водночас зафіксувати всю шкоду від ворожого “привіту” ніколи не пізно.  

Вперше надруковано на Новини. Хмельницький

Останнє редагування 29 липня 2022, 22:02
0
репости
0
репости