<p>
Живем байдужо, наче в сні:</p>
<p>
Хто  в хаті «скраю», хто – в вині.</p>
<p>
Їм до народу діла мало –</p>
<p>
Брехня в країні «править балом».</p>
<p>
 </p>
<p>
Мізки припудрені брехнею.</p>
<p>
І на очах вуаль брехні.</p>
<p>
Ну, хто покінчив би із нею?</p>
<p>
Чи дасть хто відсіч їй, чи ні?</p>
<p>
 </p>
<p>
Земля Вкраїни – ласий шмат.</p>
<p>
Побільш загарбать – кожен рад.</p>
<p>
І нищать рідну землю небораки –</p>
<p>
Хапуги, лихварі та посіпаки.</p>
<p>
 </p>
<p>
Для них – чарівні сині гори.</p>
<p>
Для них  - пісочок біля моря.</p>
<p>
Для них – прикраси і палаци.</p>
<p>
Для них – плоди людської праці.</p>
<p>
 </p>
<p>
Ступають кованими чобітьми,</p>
<p>
Мов чорний демон із пітьми.</p>
<p>
А люди що ж, невже не чують,</p>
<p>
Як Землю милую ґвалтують?</p>
<p>
Катерина Дяченко</p>