<p>
<em>«М</em><em>i</em><em>й  дух  знеструмив»</em></p>
<p>
<em>I</em><em>ван  Гайворон</em></p>
<p>
 </p>
<p>
Найкращая,  благословенна  Богом.</p>
<p>
Невже  Творець  для  горенька   створив?</p>
<p>
Святую  правду  в  зраду  перелив?</p>
<p>
Знеструмив  дух  за  батькiвським  порогом?</p>
<p>
 </p>
<p>
Колись   багата,   щира  i  вродлива,</p>
<p>
Святе  творiння  вiльної  доби.</p>
<p>
До  волi  шлях  нелегкий  боротьби</p>
<p>
Їй  дарувала  доленька  зрадлива.</p>
<p>
 </p>
<p>
Що  не  столiття  -   темрява  трагiчна.</p>
<p>
Ой,  вороженькiв  було  ж  на  вiку!..</p>
<p>
Iй  душу  правдою   святою   полiкуй.</p>
<p>
Про  волю  у  народу  дума  вiчна.</p>
<p>
 </p>
<p>
Тараса  радiстю   освiтиться  чоло,</p>
<p>
Коли  на  Українi  згине  зло.</p>
<p>
Віра Кухарук</p>