<p>
Ти вже ніколи не повернешся додому<br />
<br />
Ти вже ніколи не повернешся додому,<br />
Ніколи вже не станеш на поріг!<br />
Згорів, синочку, у вогні страшному...<br />
За що? Чому додому не добіг?<br />
Мій сину, мій соколику, дитино!<br />
Болить і рветься на шматки душа...<br />
Я на світанку виглядатиму, і ніч, і днину,,,<br />
Ти пташкою прилинь, моя душа!...<br />
Дивлюся ....і не вірю я своїм очам,<br />
Це ти лежиш, мій любий, в домовині?...<br />
Неначе ти заснув....живий...<br />
Та рученьки холодні, мов крижини...<br />
Не вірю в те, не вірю в сон страшний...<br />
Мій хлопчику, Ангелику крилатий...<br />
Чому так рано ти здійнявся в небеса?...<br />
Лишив мене на цій землі із татом.<br />
Звір лютий так тебе приспав,<br />
Не дав можливості літати...<br />
Антоніна Осецька</p>
<p>
 </p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Хай розступлять небеса перед тобою,<br />
Ти пішов у вічність-і не повернеш!..</p>
<p style="margin-left:2.0cm;">
Міг жити і творити -став ГЕРОЄМ.<br />
Хто міг подумати,що ти помреш<br />
Від рук катів,озлоблених і лютих?</p>
<p>
<em>Антоніна Осецька</em></p>