Таке не снилося в страшному сні…

Таке не снилося в страшному сні…
Загинуло, що було найріднішим,
І зрадив друга той, що найвірнішим
Був всі роки… та ще й скупав в брехні.

Спаплюжено все, що було святим.
Причиною ота бридка банальність,
Що українці - не національність…
І брат не має права бути ним.

Зневага ця усі роки була.
Цей сморід зради вже сягає неба.
А ненаситна до грошей жадоба
В колись країні братній розцвіла.

В минулому не раз таке було…
Такий народ в поклоні не схилити.
Прийшли з війною - ворога розбити!
Ми виживемо! ворогам на зло.
Віра Кухарук