Ми грішні

Ми грішні… Думи замерзають
Від зради, що живе повсюди.
До правди поверніться, люди!
Надії на добро щезають…

Блукає поміж люду смута,
Злоба від радості танцює.
На місці правдонька тупцює,
Роз’їла дух брехні отрута.

Мораль людська? Її забули.
Зневажена, вже дні рахує.
Чи бідних нас Господь почує?
Ой, скільки ж горя ми сьорбнули!..

Чи розіб’ємо кригу в душах?
Чи милосердя не розгублять?
Чи простодушних приголублять?
Чи яд брехні знайдемо в чашах?

Благаю, люди, правді вірте!
Вона не вмре, хоч розпинають.
Бо люди правдоньку пізнають,
На попіл час її не зітре.
Віра Кухарук