Чужі обличчя… надягають маски

Чужі обличчя… надягають маски,
Щоб вільно було злочини чинити.
Байдужість у очах… за рогом – пастки,
Готові в бік братам ножа встромити.

Корупція, брехня… суспільство хворе,
Майдан підняв дух вільний запорізький.
Невже неправда правду переборе?
День чорний зради надзвичайно близько.

У чім моя країна бідна винна?
В тім, що неправди скинула кайдани?
Бандитська влада підла і злочинна
Сама родила зоряні Майдани.

Зневажений народ мій зупинитись
Повинен й стати знову на коліна?
В страшному сні таке могло наснитись,
Що ворог лютий – братняя країна.

Душа зболіла в чорній безнадії
До Бога рветься, мов до сонця квітка.
Плекаймо в думах потаємні мрії,
Щоб вирвалась з тенет брехні лебідка.

Знов дух Святий з країною незримо
Крокує поряд… Хто нас покарає?
Господь із нами, а Іуда - з ними.
Між злом-добром хай кожен вибирає.
Віра Кухарук