<p>
В  моїй  країні  іде  війна,</p>
<p>
І  безнадійно гинуть  люди.</p>
<p>
Земля  омилась  кров’ю  вже  сповна…</p>
<p>
Цього  ніколи  не забуду.</p>
<p>
Солдате,  прошу  схаменись,</p>
<p>
Не  бий,  не  убивай  мого  народу.</p>
<p>
Ти  просто  тихо  оступись,</p>
<p>
Моїй країні і народу  дай  свободу.</p>
<p>
За  що  щоденно  проливаєш  кров?</p>
<p>
За  що  людей  невинних  убиваєш?</p>
<p>
Невже  померла  до братів в душі  любов?</p>
<p>
За  що  дітей  маленьких  убиваєш?</p>
<p>
Солдате,  прошу  відійди, </p>
<p>
І  повернися  до  свого  народу.</p>
<p>
І  не принось  на  землю  цю  біди,</p>
<p>
Не забирай  в  людей  ти  права</p>
<p>
На  життя  й  свободу.</p>
<p>
Бо  сам  невільним  будеш  у  житті</p>
<p>
Й  невільна  буде  вся  твоя  родина.</p>
<p>
За  кров  невинну  ту,  що  ти  пролив,</p>
<p>
Страшенно  прокляне  тебе  твоя  дитина.</p>
<p>
<em>Олена Сущенко</em></p>