<p style="margin-left:-9.0pt;">
Пробачте, мамо, що не зміг мовчати,</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Коли на гідність стали чобітьми.</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Оця війна не мною розпочата,</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Та я Вкраїну затулив грудьми.</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
 </p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Пробачте, мамо. Не чекайте в гості.</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Мов маки на асфальті моя кров.</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Тепер мені підвладний час і простір.</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Так любо тут на куполах церков,</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Така красива наша Україна,</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
За неї і життя, повір, не жаль…</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Щоб тільки знов не стала на коліна!</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Щоб тільки волі сонячна кришталь</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Не впала й не розбилася на друзки!</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Тоді оце все буде не дарма…</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
На прапорах чорніють болю смужки:</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Я не один. Вже багатьох нема.</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
 </p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Пробачте, мамо. Не кленіть же долю.</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Це вибір мій: стояти до кінця…</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
А, може, я гріхи отут відмолю</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Свого народу в віщого Отця?</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
…Розсіє сонце димові тумани—</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Народ мій ангел обійме крильми.</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
І я вернуся пам’яті вітрами,</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
Бо Україну затулив грудьми.</p>
<p style="margin-left:-9.0pt;">
<em>Олена Іськова</em></p>