<p style="margin-left:56.25pt;">
Він давно на пенсії, квартира в місті є,</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Дорослі діти, виросли онуки.</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Лине думка часто у село своє,</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Там народився, там поля і луки.</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
 </p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Нераз бувало, їде в це село,</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Де хата батьківська стоїть старенька,</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Навколо тиша, все тут заросло,</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Біжить від хвіртки стежечка вузенька.</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
 </p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Колись жила родина в хаті тій.</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Батьки трудились, а вони зростали.</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
І вибрав шлях життєвий свій.</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Роки летіли, по-іншому все стало.</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
 </p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Нема на світі мами, тата,</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Сестри нема, братів — померли теж.</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Мов пам'ятник для них стоїть ця хата</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Серед дворів, серед городів, меж.</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
 </p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Дитинство, юність — згадується все,</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
На серці туга, що було — минулось,</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
І доля кожен день нове несе,</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Дай Боже, щоб погане  не вернулось...</p>
<p style="margin-left:56.25pt;">
Анатолій  Слободенюк</p>