Жінка погрожує обласному прокурору голодуванням

«Мій син на тракторі «МТЗ-80» тягнув десятинну бочку з водою, - згадує події 2008 року Євгенія Іванівна. - На греблі трактор зупинився і бочка потягнула його донизу… в став. Так загинув мій син. Сказали, що то був нещасний випадок. Але чому йому сказали тягнути бочку цим трактором, а не «Т-150»? До того ж «МТЗ-80» був не справним, а гальма на бочці були відсутні? Питань дуже багато, а правоохоронці то закривають кримінальну справу, то відкривають. Як і місцева прокуратура».

За словами Євгенії Омельчук, підприємство, на якому працював її син, обіцяло допомогти фінансово, але… «Я розумію, що життя моєму сину ніхто вже не поверне. Тому говорила, що нехай хоч відшкодують мені гроші на пам’ятник. На той момент це було 6500 гривень, - продовжує жінка. – Я отримала 2500 гривень від страховою і, якось, приїхав до мене представник компанії, в якій працював мій син. Каже: «Підпишіть заяву, що ви немаєте до нас претензії». Мотивував це тим, що фірма компенсує витрати на пам’ятник. Навіть на мою вимогу вписав у цю заяву, що вони дають мені 3500 гривень. Я підписалася, а потім почула: «В мене зараз із собою немає грошей. За декілька днів привезу». І поїхав. З тих пір минуло он скільки років».

Сьогодні, 29 листопада, Євгенія Іванівна прийшла до прокурора області. Почувши, що його немає, заявила: «Я буду голодувати тут. Доти, поки він не прийде до мене. Бо я втомилася ходити цими владними кабінетами та отримувати одні відписки. Де ті всі обіцяні експертизи? Де розслідування справи? Де та бочка, яку мого сина змусили на несправному тракторі перевозити? Одні питання». Утім, жінку вмовили зустрітися не з прокурором області, а з іншим працівником прокуратури. Розмова завершилася тим, що… «Мені порадили подати до суду на слідчого, - повідомила Євгенія Омельчук. – Я «гратися» не буду. Через тиждень знову приїду до Хмельницького. Якщо прокурор області мене не прийме, прив’яжу себе до дверей та буду голодувати».