Обидві звернулися до суду із завою з проханням видати обмежувальний припис чоловікові та батькові, оскільки той п’яним вчиняє щодо них домашнє насильство: нецензурно ображає, погрожує, залякує, виганяє з дому, б’є, шарпає за волосся, псує майно у будинку.
Минулого року чотирма постановами суду чоловіка визнано винним у домашньому насильстві психологічного характеру (частини 1, 2 статті 173-2 КУпАП). Щодо нього чотири рази також видавали терміновий заборонний припис «у зв`язку зі скоєнням домашнього насильства психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини та доньки».
У судовому засіданні кривдник не заперечував проти задоволення вимог дружини й доньки, підтвердив, що має де жити. Сімейні конфлікти виправдав нібито подружньою зрадою.
«Врахувавши характер вчинених протиправних дій, ризики їх продовження та вірогідність чергового вчинення ним домашнього насильства, а також нагальну необхідність захисту прав [заявниць] від домашнього насильства, суд приходить до висновку про можливість застосування до кривдника обмежувального припису у вигляді тимчасової заборони строком на шість місяців перебувати в місці проживання заявниць та заборони наближатися на відстань ближче ніж на 100 метрів до будинку мешкають [його дружина і донька], а сам [він] має інше місце проживання та погодився із задоволенням вимог даної заяви», – підсумував суд.
