Чемпіонат області зі спортивного туризму
Там де в’ється наче змійка, неспокійна річка Смотрич, тулиться близенько до мальовничих « Подільських Товтр», на леваді поблизу села Черче Чемеровецького району з 15 по 20.05.2013 року відбувся 51-Чемпіонат області зі спортивного туризму серед учнівської молоді. Змагання проводились з метою сприяння розвитку дитячого туризму, оздоровлення учнівської молоді засобами спортивного туризму і виявлення кращих спортсменів для участі у Всеукраїнських змаганнях.
У Грицеві відкрили нову школу
Обіцянка так і залишилась цяцянкою
Хмельницька облдержадміністрація планувала 2012 року здати в експлуатацію два навачальні заклади у Шепетівському і Ярмолинецькому районах.
Підробив на чергове ув’язнення
Незаконно відраховували кошти зі стипендій
Гриців відзначав свій день народження
24 червня у Грицеві пройшли урочистості з нагоди Дня заснування селища.
У Грицеві реконструйовано реабілітаційний центр «Оберіг»
Хмельницький регіональний благодійний фонд «Зміцнення громад» провів реконструкцію Шепетівського районного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів «Оберіг» у смт Гриців Шепетівського району. Проект ініційовано Фондом і втілено в життя за фінансової підтримки Корпорації «Сварог Вест Груп» та Голландського християнського благодійного фонду «Oekroe». Загальна сума інвестицій у капітальний ремонт будівлі центру, укомплектування необхідними меблями та технікою склала близько 670 тис. грн.
Танк відвоювали, але “не залатали”
Коресподенти газети "Є" поцікавилися долею танку, який хотіли продати в Грицеві Шепетівського району
«До вас звертається учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни з Хмельницького. Читав на шпальтах вашого видання матеріал про танк у селищі Гриців Шепетівського району, який місцева влада хотіла продати за борги комунального підприємства. Знаю, що потім самохідну артилерійську установку (САУ) все ж таки небайдужі люди відвоювали і її повернули жителям Грицева. Щоправда, ви писали, що на колишнє місце її не повернули, хоча районні чиновники обіцяли, що САУ знову поставлять на постамент. Мені, як людині, що пройшла фронт і на очах якої загинув не один солдат цікаво довідатися чим завершилася уся ця історія.
З повагою, Олександр Петрович, м. Хмельницький».