Життєвий шлях, праця та родинний затишок
Юрій Якошевський народився 18 квітня 1985 року. Початкову освіту здобував у Шепетівській ЗОШ № 4, а пізніше завершив Цмівську школу. Після навчання у Понінківському професійно-технічному училищі опанував кілька робітничих спеціальностей.
Свій трудовий шлях розпочинав на Шепетівському деревообробному комбінаті, працював на меблевій фабриці у столиці та в Шепетівському військовому лісгоспі. З 2013 по 2022 рік ніс службу у Шепетівській виправній колонії № 98 на посаді молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки.
У 2006 році Юрій одружився з коханою Альоною. Подружжя збудувало власний дім і виховувало двох дітей — доньку Дарину, яка нині є студенткою Острозької національної академії, та сина Романа. Вільний час воїн понад усе любив присвячувати родині, риболовлі та сімейним поїздкам до Карпат.
Військова служба та запеклі бої на Бахмутському напрямку
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Юрій Якошевський був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після підготовки на полігоні працював водієм та неодноразово доправляв військову техніку на найгарячіші ділянки фронту, за що був відзначений грамотою.
У 2024 році перевівся до 28-ї окремої механізованої бригади на посаду солдата-стрільця, помічника гранатометника. Брав безпосередню участь у важких оборонних боях на Бахмутському напрямку.
Тривалий пошук і підтвердження трагічної звістки
З 22 березня 2025 року Юрій у складі підрозділу тримав оборону на передових позиціях. Після останнього короткого повідомлення рідним зв’язок із ним остаточно перервався. Родина понад рік чекала й вірила у диво: дружина брала участь у заходах на підтримку безвісти зниклих та їздила на обміни.
Проте за результатами експертизи ДНК було офіційно підтверджено, що солдат Юрій Якошевський героїчно загинув під час виконання бойового завдання 16 травня 2025 року.
Шепетівська міська рада, виконавчий комітет та уся громада висловлюють щирі співчуття рідним, близьким і побратимам полеглого Героя. Вічна пам’ять Захиснику України!
