Сирітська доля, навчання та цивільне життя
Сергій Бублей народився 23 червня 1993 року в селі Серединці та був єдиною дитиною в сім’ї. Хлопець рано втратив батьків: батько помер, коли Сергію було 12 років, а через два роки не стало й матері.
Опіку над підлітком узяв рідний дядько, тому Сергій переїхав жити до села Городище.
У 2010 році після закінчення 9 класів Городищенської школи вступив до Грицівського ВПУ-38, де здобув спеціальність маляра-штукатурника, після чого працював на будівельних об'єктах.
Власної сім'ї захисник створити не встиг — єдиною рідною людиною для нього залишалася двоюрідна сестра Світлана.
Бойовий шлях, чин похорону та дні жалоби
На захист України Сергій Бублей став у середині березня 2025 року. Воїн боронив кордони держави на Донеччині, де зазнав поранення. Після проходження лікування та реабілітації в Полтаві повернувся до своєї військової частини на передову.
24 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Покровська солдат загинув.
Попрощатися із захисником у селі Городище прийшли побратими, представники духовенства, місцевої влади, друзі, однокласники та односельці, які зустріли скорботний кортеж «живим коридором». Воїна поховали з усіма військовими почестями на місцевому кладовищі.
Розпорядженням Судилківської сільської ради 02, 03 та 04 вересня 2026 року на території громади оголошено Днями жалоби.
