Світлий спомин про воїна
Анатолій Першин народився у 1993 році. Останні шість місяців Анатолій проживав у Берездівській громаді.
Хоча чоловік жив самотньо, він щиро полюбив цей край і не втрачав надії на краще майбутнє. Його головною мрією було придбати невеличкий будинок у Берездові, щоб остаточно тут оселитися та розпочати новий етап свого життя.
У пам'яті тих, хто його знав, він назавжди залишиться світлою людиною. Земляки згадують Анатолія як:
- доброго, тихого та щирого;
- позитивного та простого у спілкуванні;
- дружелюбного чоловіка, який завжди ставився до людей з повагою, людяністю і вмів знайти добре слово для кожного.
Попри молодий вік, доля посилала йому чимало важких випробувань. Його життєвий шлях був нелегким, проте він переносив усі негаразди гідно, зберігаючи в душі доброту та віру в людей.
Обставини загибелі
До останнього подиху він залишався вірним Військовій присязі та своєму народу.
Життя мужнього воїна трагічно обірвалося 12 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Славне Синельниківського району Дніпропетровської області.
Остання дорога Героя
Прощання з полеглим захисником відбулося 18 червня. Заупокійна панахида та чин поховання Героя пройшли у селі Берездів, у храмі святого Димитрія Солунського. Громада гідно зустріла воїна «на щиті», віддавши йому останню шану.
«Сьогодні ми схиляємо голови у скорботі та висловлюємо щирі співчуття всім, хто знав і поважав Анатолія Андрійовича. Світла пам'ять про нього назавжди залишиться в серцях людей, які мали честь бути поруч із ним. Низький уклін Воїну, перед яким ми всі в неоплатному боргу!» — зазначають у Берездівській громаді.
