Це важка і непоправна втрата для рідних, односельців та всієї громади. Ігор Михайлович назавжди залишиться у пам’яті як людина честі, гідності та сили духу.
Ігор Михайлович був призваний на військову службу за мобілізацією 24 вересня 2025 року та проходив службу у складі військової частини А5060 на посаді оператора комплексу радіоелектронної боротьби.
На жаль, 09.02.2026 року о 14:20, перебуваючи на стаціонарному лікуванні у ВМКЦ Західного регіону (м. Львів), Ігор Михайлович помер.
14 лютого 2026 року жителі Сахновецької громади провели Захисника в останню земну дорогу у рідному селі Великі Пузирки. Люди приходили з квітами, молитвою та сльозами на очах, щоб востаннє подякувати йому за службу, за відданість Україні, за мужність.
На знак пошани та вдячності мешканці громади утворили живий коридор — мовчазний, але сповнений глибокого болю та шани. Кожен, хто стояв на цьому шляху, проводжав Героя серцем… адже втрата воїна — це рана, що болить усім.
Смерть Ігоря Михайловича — це трагедія для його родини та всіх, хто його знав.
Найбільший біль сьогодні — у серцях дружини та синів, які втратили найдорожчу людину, чоловіка і батька. Немає слів, які могли б зменшити цей біль, але вся громада щиро розділяє скорботу родини.
Сахновецька сільська рада та жителі громади висловлюють щирі співчуття дружині та синам, усім рідним і близьким покійного. Нехай Господь дасть Вам сил пережити це важке горе, а світла пам’ять про Ігоря Михайловича назавжди буде живою у Ваших серцях.
Світла пам’ять про Маркова Ігоря Михайловича житиме вічно.
Вічна пам’ять і шана Захиснику України.
