Народився 26 червня 1986 року і зростав Віктор Пасічник у селі Пашуки Славутського району. Випускник Хоровецької загальноосвітньої школи 2003 року. Разом з атестатом про закінчення школи отримав свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації тракториста-машиніста категорії “А”. Пізніше, навчаючись у Державному професійно-технічному навчальному закладі “Замковий навчальний центр №58” здобув професії фрезерувальника та верстатника деревообробних верстатів.
Трудова діяльність розпочалася у 2004 році, коли Віктору виповнилося 18 років. Він працював на ДП Славутський комбінат “Будфарфор”, Романінському цегельному заводі, маслозаводі у селі Квітневе Житомирської області.
Коли настав час захищати рідну землю, зі зброєю в руках, Віктор, не вагаючись, став на передову. 23 травня 2024 року підписав контракт і виступив на захист Вітчизни. Служив у військовій частині А4699 на посаді стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону “Шквал”.
Він мужньо та самовіддано пліч-о-пліч з побратимами захищав Батьківщину від ворога бо найбільшим бажанням його було спокійне життя у мирній та незалежній Україні. Але не судилося Віктору дожити до Великої Перемоги, втілити у життя свої мрії, створити сім’ю з коханою дівчиною Олею, народити та виховати дітей…
18 липня 2024 року родина отримала звістку, про те, що Віктор Пасічник зник безвісти. Півтора року надія на повернення нашого Захисника додому жила в серцях його рідних. Проте ця надія обернулась трагічною звісткою не лише для його сім’ї, а й для всієї Улашанівської громади. Загибель воїна солдата Віктора Пасічника підтвердила ДНК експертиза. Його мужнє серце перестало битися в бою за Україну 18 липня 2024 року в районі н.п.Новоселівка Перша Покровського району Донецької області.
Доброзичливий, готовий завжди прийти на допомогу, жартівливий – за ці риси характеру Віктора любили і поважали, таким він назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав, з ким він жив, дружив і спілкувався.
Світлий спoмин прo нашого земляка, мужньoгo oбoрoнця укрaїнської землі, небесного воїна нaзaвжди зaлишиться у нaших серцях! Вічний спочинок та світла пам'ять Герою! Низький уклін рідним та близьким. Пам’ятаймо про Віктора Пасічника сьогодні, завтра, завжди...
Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас… Не зможемо повернути до життя полеглих Героїв, але можемо зберегти вічну пам’ять про них!
Слава Україні! Героям Слава!
