Народився він 2 березня 1985 року у місті Славуті. Зростав у звичайній славутській родині.
У 1991 році пішов до першого класу Славутської загальноосвітньої школи № 2, яку закінчив у 2002 році.
Він був добрим, відкритим, щирим хлопцем, завжди готовим допомогти, підтримати, підставити плече.
Як і багато наших захисників, Олександр не мріяв про війну. Він мріяв про життя – про спокій, про родину, про прості людські радощі. Але коли прийшов час захищати Батьківщину, він не залишився осторонь.
14 серпня 2024 року Олександра мобілізували до Збройних Сил України. На посаді старшого стрільця десантно-штурмового батальйону 82-гої окремої десантно-штурмової Буковинської бригади.
Солдат Білогривий Олександр Миколайович із 27 листопада 2024 року вважався безвісти зниклим. Але на жаль, дива не сталося. Вірний Син України, побратим з міцним плечем героїчно загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Нижній Клин Суджанського району Курської області, мужньо виконавши військовий обовְ’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність.
У Героя залишилася мама та брат... Залишилися рідні, друзі, побратими, знайомі, які й досі не можуть повірити, що його більше немає поруч.
Олександр був людиною, яка вміла цінувати життя - любив жартувати, підтримати розмову, допомогти.
Він мав ще стільки планів, ще стільки хотів зробити, але не встиг…
Та смерть не може знищити пам’ять. Ми пам’ятаємо і пам’ятатимемо його завжди – як Сина України, який не зрадив присязі, який стояв до кінця, який віддав своє життя за нас.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким українського Воїна.
Слава Україні! Героям Слава!
Пресслужба Славутського МВК
