Михайло народився 29 березня 1994 року у Кропивницькому. Його життєвий шлях, хоча й короткий, був сповнений гідності, праці й самопожертви заради Батьківщини.
Він був звичайним хлопцем із мріями, навчався у школі №9 м. Славута, а згодом опановував професію автослюсаря у Славутському професійному ліцеї. Після випуску почав працювати ливарником на підприємстві «Геберіт», де зарекомендував себе як відповідальний і наполегливий працівник.
Коли Україна покликала своїх синів у боротьбу за незалежність, Михайло не залишився осторонь. У серпні 2022 року він добровільно став до лав Збройних Сил України. Як солдат 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, він захищав нашу землю у важких боях на Донеччині, де й отримав поранення. Після чого був переведений до роти охорони першого відділу Шепетівського РТЦК та СП.
Після служби Михайло продовжив працювати у рідному колективі на підприємстві «Геберіт». Але війна залишила глибокий відбиток. Поранення й тягар пережитого вплинули на його здоров’я. 17 грудня 2024 року серце Михайла передчасно зупинилося.
Рідні та знайомі згадують Михайла як дуже добру людину, який мав багато друзів. Він завжди допомагав та підтримував тих, кого знав. Працьовитий та життєрадісний він мав багато планів на життя, але не судилося...
Михайло був не просто захисником, він був гідним сином своєї Батьківщини. Людиною, яка віддала свої сили й здоров’я, захищаючи нас із вами.
У Захисника України залишилася лише мама.
Міський голова, виконавчий комітет, депутатський корпус Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким відданого Воїна України.
Цей біль непоправний. Але ми маємо пам’ятати: Михайло Потєхін помер не марно. Його відданість Україні залишаться світлим прикладом для майбутніх поколінь.
Вічна пам’ять тобі, наш Герою.
Слава Україні! Героям слава!
Пресслужба Славутського МВК
