Сьогодні наша земля стала важчою, бо прийняла в свої обійми ще одного сина України, який віддав своє життя за її свободу і майбутнє. Страшна війна продовжує виривати з наших сердець найкращих — тих, хто відчайдушно захищав нашу землю, наші домівки, наші родини. Знову Небесне військо поповнює Світлий Янгол, ім’я якого ми будемо шанувати вічно.
Народився Валерій 6 жовтня 1980 року в місті Славуті. Як і кожна дитина, він мріяв, навчався, будував плани. Шкільні роки у Славутській школі №2, студентське життя в Київському політехнічному інституті, де він відкривав нові горизонти знань. Він не зупинявся на досягнутому — вивчав англійську мову, мріяв стати перекладачем. Валерій прагнув пізнавати світ і ділитися цим пізнанням з іншими.
Після закінчення навчання він обрав чесну працю — спершу на меблевій фабриці у селі Улашанівка, потім на підприємстві «Санвестгруп» у Славуті. Його руки створювали те, що дарувало комфорт і затишок іншим. Але ворог прийшов на нашу землю і мирне життя зупинилося.
30 вересня 2024 року Валерій був мобілізований до лав Збройних Сил України. У складі гірсько-штурмової роти військової частини А3029 він служив навідником. Його побратими розповідають про нього як про людину непохитної волі, людину, яка була поруч у найважчі хвилини.
30 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання Валерій Калюжний загинув у районі населеного пункту Новомлинськ Куп’янського району Харківської області. Його смерть — це не просто втрата, це нагадування кожному з нас, що свобода, яку ми сьогодні маємо, виборюється кров’ю найкращих.
У загиблого залишились дружина, син, мама, брати і сестри.
За життя Валерій був особливим. Він умів любити і дарувати цю любов іншим. Він був ніжним чоловіком, люблячим батьком, турботливим сином. Його посмішка зігрівала, а розум і щирість викликали захоплення. Його маленький син тепер ростиме без батька, але знатиме, що його тато — справжній Герой.
Громадське прощання з українським Героєм відбулося у Палаці культури, заупокійна панахида — в церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Поховали Валерія на «Новому кладовищі» з усіма військовими почестями.
Міський голова, виконавчий комітет, депутати Славутської міської ради та вся Славутська громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким відданого Воїна України.
Погляньмо один на одного. Ми живемо сьогодні завдяки таким, як Валерій. Завдяки тим, хто не побоявся і став щитом для нас. Давайте збережемо пам’ять про нього не лише в наших серцях, але й у наших діях. Давайте будемо гідними тієї жертви, яку він приніс заради нас.
Валерій Калюжний залишиться у пам’яті нашого народу як приклад нескореності, відваги та любові до рідної землі. Нехай земля буде йому пухом, а Небеса відкриють перед ним свої ворота.
Слава Україні! Героям Слава!
Пресслужба Славутського МВК.
