Микола Любашевський - старший сержант, головний сержант 2-го взводу 3 піхотної роти військової частини А 4961, який з честю боронив Україну, мріяв про Перемогу і робив усе для того, щоб гідно протистояти ворогу!
Микола народився 11 грудня 1968 року у селищі Гриців, Шепетівського району, Хмельницької області. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Із 1976 року навчався в Грицівській середній школі – закінчив 8 класів. Був сумлінним та старанним учнем, любив спорт.
Після закінчення школи, у 1984 році вступив до Грицівського СПТУ №38. Микола був старостою групи, вів активне студентське життя: займався футболом та волейболом, брав участь в обласних змаганнях з волейболу від збірної Грицева.
По закінченню Грицівського професійно-технічного училища №38, у період з 1987 по 1989 рік Микола Любашевський ніс службу в армії на території Германії.
Любов до спорту посприяла тому, що після проходження військової служби Микола здобував освіту в Івано-Франківському технікумі фізичної культури (1990-1992 роки).
Працював Микола у сфері будівництва в місті Києві – був альпіністом-висотником по ремонту висотних житлових будинків. Був справжнім асом та дуже любив свою роботу.
Микола Любашевський мав здобутки не тільки в навчальній та професійній сферах – найбільше його досягнення – це сім’я: кохана дружина Марина, яка завжди підтримувала та була порадницею в складних життєвих ситуаціях, люблячі сини – Женя та Артем, які стали справжніми помічниками та вірними друзями для тата.
Микола був справжнім патріотом, він не зміг залишитись осторонь повномасштабного вторгнення росії на територію України і 25 серпня 2023 долучився до збройних сил України та ніс військову службу у військовій частині А 4961. Був головним сержантом 2-го взводу 3 піхотної роти.
Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, Микола Любашевський загинув 31 березня 2024 року поблизу населеного пункту Новомихайлівка, Покровського району, Донецької області.
Сім довгих, болючих та важких місяців рідні, друзі та близькі Миколи не мали жодної звістки про безвісти зниклого героя…
І лише 4 листопада 2024 року Микола Миколайович востаннє побував на земних гостинах у найдорожчих та найрідніших людей, зустрівся з друзями, побратимами, односельчанами…
В одну мить не стало рідної людини – дорогого сина, коханого чоловіка, турботливого батька, справжнього брата та дядька … не стало частинки серця у кожного, хто знав Миколу… Він був чудовою людиною, справжнім сім’янином, патріотом та великим життєлюбом … Йому назавжди 55 …
Поховали Миколу Миколайовича в рідному селищі Грицеві з усіма військовими почестями.
Живим коридором шани та вдячності до захисника, в скорботі на колінах в останню дорогу Героя провели рідні, друзі, однокласники, побратими, односельці…
Сьогодні важкий день для всіх, хто знав Миколу, особливо для його сім’ї…для його дітей…
Попри біль втрати та горе сини Миколи Миколайовича - Женя та Артем згадують про батька теплими словами:
«Тато завжди хотів мати власний дім і самостійно його облаштувати, тому він купив старенький будинок в Грицеві і майже відразу приступив до його ремонту. Протягом 10-ти років ми разом з ним приїздили до Грицева і у вільний від роботи та навчання час – ми всі разом ремонтували наш дім.
Тато був майстром на всі руки – ми самостійно копали водопровід, робили утеплення будинку, ремонтували стіни, стелю, монтували підлогу… Тато був за головного, так би мовити бригадиром нашого будівництва, а ми - вправними помічниками для нього.
Через роботу в Києві ремонт будинку розтягнувся на роки, але не дивлячись на це, ми всією сім’єю працювали над його завершенням. До моменту коли тато пішов на службу в серпні 2023 року – в будинку було вже все готово, залишилось тільки перекрити дах - ми планували це зробити разом, коли тато повернеться до дому. Але на жаль останній етап в ремонті відбувся без нього…»
Микола Любашевський залишив у серці та пам’яті кожного хто його знав світлі та теплі спогади!
Микола - Герой нової доби, славний син України, його безсмертний подвиг золотими літерами навічно вписаний у літопис бойової слави України, у літопис людської мужності і відваги…
Розділяємо горе родини, низько схиляємо голови у глибокій скорботі перед вічною і світлою памʼяттю Героя України!
Світлий спомин про мужнього Захисника України - ЛЮБАШЕВСЬКОГО МИКОЛУ назавжди залишиться в наших серцях!
Він наближав нашу Перемогу!
Слава і Шана Герою України!
Вічна пам’ять…
Грицівська селищна рада
