Народився Руслан 5 грудня 1977 року в селі Шевченко на Славутчині. У 1983-1992 роках навчався в Миньковецькій загальноосвітній школі.
З 1995 по 1997 рік проходив строкову військову службу в Збройних Силах України.
Після цього працював на різних роботах, зокрема:
- у 2000 році розпочав роботу слюсарем,
- у 2006 році влаштувався на підприємство «Ювента»,
- у 2011-2019 роках працював монтером колії магістрально залізничного транспорту.
У 2022 році був мобілізований до лав Збройних Сил України. Спочатку проходив службу у військовій частині 1358, а навесні 2024 року переведений у в/ч 0281. Служив у складі 95-ої окремо десантно-штурмової бригади на посаді майстер-номер обслуги артилерійської батареї.
Вірний присязі своїй Батьківщині, українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, солдат Дубіна Руслан Анатолійович загинув 29 липня 2024 року у бою поблизу населеного пункту Клебан Бик Костянтинівського району Донецької області.
У Захисника України залишися дружина, донька, мати.
Герой прагнув перемоги, чекав відпустку і дуже хотів потрапити на день народження до своєї донечки, але не судилось….
Громадське прощання з українським Героєм відбулося у Палаці культури, заупокійна панахида — в церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Поховали Руслана на «Новому кладовищі» з усіма військовими почестями.
Міський голова та депутатський корпус Славутської міської ради висловлюють щирі слова співчуття рідним та близьким відданого Воїна України.
Хай вічно живе світла пам’ять про Воїна-Захисника Дубіну Руслана Анатолійовича!
Слава Україні! Героям Слава!
Пресслужба Славутського МВК
