Народився Олександр 27.08.1988 року. Навчався в школі села Великий Правутин. Мав високі успіхи в навчанні, був дружелюбний, наполегливий, розумний, добрий учень.
2008 року був призваний на військову службу, військову частину А0409 м. Новоград-Волинський. Підписав контракт на військову службу. Був командиром відділення лічильно обчислюваних приладів.
24.02.2022 року як справжній чоловік та офіцер, став до лав захисників добровільно. Два роки бездоганно виконував свій військовий обов’язок.
Був снайпером в 101 бригаді. За наказом головнокомандувача Валерія Залужного був переведений до 66 окремої механізованої бригади сухопутних військ ЗСУ в розвідроту.
Проявив себе як сміливий, гідний патріот своєї держави. Відзначений грамотою за старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов’язків, проявлену наполегливість під час захисту територіальної цілісності та незалежності України в умовах російської агресії та з нагоди дня піхоти.
Останнє місце служби: с. Невське, с. Макіївка Луганської області.
Одружений. Виховував сина, був люблячим батьком та чоловіком.
30.05.2024 Олександр поспішав до рідного дому, до сім’ї, але нажаль доля неминуча! Життя воїна раптово обірвалося внаслідок ЦВХ: внутрішньо мозкового крововиливу.
Йому б ще жити і жити, любити, кохати, зігрівати теплом рідних, близьких… Проте не судилося.
Він був доброзичливим, щедрим, усміхненим, добрим товаришем. Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про захисника Олександра стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам'яті рідних, друзів, однокласників, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував. Сумуємо разом з родиною, низько схиляємо голови у скорботі.
Світла пам’ять про захисника України збережеться у наших серцях… Герої не вмирають!
