У Ізяславі проводжали у засвіти захисників Шалашова Віталія та Марущака Сергія

Розпочався 2024 рік - рік надії, сподівань на краще майбутнє… Та, на жаль, у перший же тиждень нового року хвиля горя, жалю та сліз приголомшливо накрила Ізяславську громаду. Не залишають болісні та гіркі думки щодо тієї неосяжно-високої ціни, що платиться нашими захисниками у боротьбі за свободу та незалежність України…

Проводжали у останню дорогу Шалашова Віталія Вікторовича – 49-річного ізяславчанина, старшого солдата, старшого стрільця оператора механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, котрий пішов у Вічність 22 грудня 2023 року на Харківщині та Марущака Сергія Леонідовича - 38-річного ізяславчанина, солдата, санітара механізованого взводу механізованої роти, котрий поповнив Небесне військо 1 січня 2024 року на Донеччині.

Вони були чиїмись синами, батьками, коханими, друзями. За кожним із них ховається своя історія, мрії, захоплення, свої симпатії та невідкладні справи... Проте постукала біда – на українську землю вдерся непроханий «брат» з півночі… Життя наших земляків повністю змінилось після 24 лютого 2022 року. Віталій Шалашов та Сергій Марущак розпочали свій шлях як воїни-оборонці рідної землі. Вони, як і тисячі простих мужніх працьовитих хлопців, своїми життями, як спалах зірки, наближали таку бажану Перемогу

України над окупантами. Навряд чи хто-небудь із них думав, що їх життя обірветься так раптово, далеко від рідної домівки.... Наші новітні герої-земляки гідно склали свій останній екзамен на присягу вірності Батьківщині, своєму народові, честі воїна-захисника.

Біль і смуток торкнулися сердець не лише їхніх рідних і близьких, побратимів, а й мешканців Ізяславщини, які зібралися на центральній площі міста Ізяслава – площі Героїв Майдану, аби провести в останній шлях славних Воїнів Світла. Присутні почергово підходили до домовин, клали до них квіти та вклонялися мужності й відвазі воїнів-захисників.

У місцевих храмах ПЦУ відбулися заупокійні служби за Новітніми Героями. …Сумна велична ріка містян несли наших Воїнів Світла вулицями Ізяслава.

Місце, де розпочинається Алея Героїв, стало місцем останнього земного пошанування для наших хранителів спокою - Віталія Шалашова та Сергія Марущака. Скільки сліз та людського болю відчуло це місце прощання, скільки гордості за Героїв, які полягли за

Україну і за мирне небо над нами у боях з рашистською ордою, злинуло в небо із словами Державного Гімну, скільки палких слів підтримки рідних та визнання жертовності Воїнів прозвучало…

На домовині воїнів - Державний прапор - символ нескореності нашої нації, символ держави, за яку наближали довгоочікувану перемогу над московськими окупантами, за яку віддали своє життя. Біль у серці, скорбота в душі, гіркі сльози на очах, синьо-жовті хризантеми, як символ боротьби за Україну …

Відлунав сумний збройний салют за кожним вірним сином України, за земляком… Рідна земля Ізяславщини прийняла тіла своїх воїнів під Гімн України. Важко впустити у свідомість слова «ніколи», «назавжди»...

Тремтячі руки дітей Новітніх Героїв стискали вручені військовими синьо-жовті прапори - як символ держави, за яку заплатили найвищу ціну - своїм життям, за те, щоб ми відчували себе українцями, щоб розмовляли і молилися рідною українською мовою, щоб над нами було мирне небо.

Відтепер Сергій та Віталій - янголи-охоронці, котрі продовжують оберігати та захищати своїх рідних та близьких, свою рідну Україну з небес.

А кожен із нас повинен подумки звірити свій шлях, своє життя, вчинки і помисли з тією висотою, якої сягають наші козаки новітньої доби. Адже саме вони виступили проти велетенської окупантської армади, яка донедавна вважалася другою армією на планеті. І ціна кожної перемоги, яку ми маємо на фронті – це дорогоцінне життя воїнів, які платять заради нашого кращого майбутнього.

Фото з прощання

Шалашов Віталій Вікторович

Марущак Сергій Леонідович