Дорога встелена квітами до дому військового, сумні й вологі очі присутніх, кожна втрата захисника залишає після себе рани, які на покоління збережуть ненависть до ворога, що затіяв цю жорстоку війну.
Смерть – це завжди страшно, вона завжди несе з собою біль та страждання. Ще страшніше, коли цей світ залишає молода людина, яка ще зовсім недавно мала свої плани на життя та через цинічний напад російського агресора була змушена брати зброю до рук.
Кодан Олександр Васильович проживав у селі Кащенці. Він був призваний на військову службу у серпні цього року. Пройшло три місяці, й солдат повертається додому, тепер назавжди. Повертається у віці тридцяти трьох років, у віці, коли здається, що все ще життя попереду, проте, у смерті свої плани на кожного.
Щирі слова співчуття рідним та близьким військового. Вічна пам’ять!
Білогірська громада
