Василь Вікторович народився в Шепетівці 3 жовтня 1983 року та був первістком у родині. З дитинства був допитливим та трішки бешкетником. Дуже любив спостерігати, як мама готує різні смаколики, саме вона стала прикладом, який так хотів наслідувати Василь – стати кухарем. Згодом в родині народився ще один син – Руслан, і Василь став надзвичайно відповідальним та турботливим старшим братом. До 9 класу хлопець навчався у школі-ліцей, а згодом продовжив навчання у загальноосвітній школі №6. Юнак був активним, займався плаванням і карате. Після закінчення школи хлопець проходив строкову військову службу у Чернівцях. Згодом вирішив йти за своєю мрією та вступив до Хмельницького кондитерського училища, де отримав спеціальність кухаря-кондитера. Любов до кулінарії та мрія відкрити свою власну справу надихнула хлопця покинути рідне місто й поїхати до Києва, де він наполегливо працював на кухнях різних закладів.
Надзвичайно позитивний, завжди з посмішкою, адже насамперед працював з людьми і це було йому до душі. Часто привозив мамі нові смачні рецепти і ніби помінявшись з нею ролями, тепер він її навчав. Ті, хто куштував його фірмовий борщ, згадують його неперевершений смак.
Та трагічна звістка про смерть батька змусила Василя Вікторовича повернутися в рідне місто. Він не полишав мріяти про власну справу – відкриття кафе чи навіть ресторану, та прийшла війна.
Василь зробив свій вибір, не повідомивши рідних, влітку 2023 року він пішов до військкомату. Про те, що син у лавах Збройних сил України мати дізналась зі світлини, яку він їй надіслав. Саме на ній побачила старшого сина у формі та з незмінною усмішкою. Василь розумів, що має обов’язок захистити свою родину та забезпечити гідне майбутнє своїм маленьким племінникам.
Василь заспокоював маму, часто розповідав, що їм поталанило з командиром, він був йому за батька. Перед загибеллю він написав, що йде на завдання і вийде на зв’язок через декілька днів. Натомість рідні отримали страшну звістку про загибель.
Василь Вікторович Герасимчук загинув 20 вересня 2023 року у Донецької області виконуючи бойове завдання пов’язане із захистом Батьківщини.
Зі слів командира, Василь загинув смертю Героя, адже закрив собою побратимів, віддав найцінніше, що мав – своє життя.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Ми поділяємо горе сім’ї та схиляємо голови в глибокій скорботі перед світлою пам’яттю Героя.
Герої не вмирають!
Шепетівська міська рада
