Те, що на перший погляд здається випадковим обнюхуванням трави чи стовбурів дерев, насправді є складним процесом обміну даними. Науковці пояснюють: саме зараз у лисиць триває шлюбний сезон (гін), тому їхня природна «соціальна мережа» перейшла в екстрений режим роботи.
Як працює «нюховий чат» лисиць?
Залишаючи мітки та зчитуючи чужі запахи, тварина отримує вичерпну інформацію про своїх сусідів:
- Хто тут був: стать тварини та її вік.
- Статус території: чи вільна ця ділянка, чи вона вже належить сильному конкуренту.
- Готовність до продовження роду: чи готова самка до парування.
- Час візиту: як давно пройшов «гість» (інтенсивність запаху підказує точний час).
Цікаві факти про лисячі ритуали
Щоб краще зрозуміти поведінку цих хижаків, варто звернути увагу на кілька маловідомих фактів:
- «Фіалкова залоза»: У лисиць на верхній стороні хвоста (неподалік від його основи) є спеціальна залоза, яку називають «фіалковою». Вона виділяє особливий секрет, запах якого стає значно інтенсивнішим саме під час шлюбного періоду.
- Стратегічне маркування: Лисиці намагаються залишати мітки на підвищеннях — купинах, камінні або повалених стовбурах. Це допомагає вітру краще розносити запах на великі відстані.
- Лисячі «співи»: Окрім запахів, у цей період лисиці стають дуже галасливими. Їхній шлюбний крик схожий на уривчастий хрипкий гавкіт, яким вони закликають партнерів або відлякують суперників.
Обережно: втрата пильності
Співробітники нацпарку застерігають: під впливом природних інстинктів лисиці зараз стають надто активними. У пошуках пари вони долають великі відстані, часто перетинають автошляхи та можуть виходити до населених пунктів.
Важливо пам'ятати: у цей період тварини втрачають звичну обережність і можуть підпускати людину досить близько. Проте не варто намагатися контактувати з ними. Через гормональний сплеск поведінка тварин стає специфічною і може проявлятися у вигляді нетипової, часом надмірної агресії. Окрім того, лисиці є основними переносниками сказу, тому спостерігати за ними краще здалеку або через об’єктиви фотопасток.
За матеріалами Національного природного парку «Мале Полісся»
