Серед них є: нарукавні знаки різних видів та родів військ, Спеціальних військ та служб Збройних Сил України, добровольчих підрозділів. Також наша колекція включає неофіційні шеврони, так звані "moral patches", які бійці носять лише в польових умовах з метою морально-психологічного розвантаження.
Трохи про шеврон та його історію
Шеврони – це декоративно-інформаційні елементи оздоблення форменого одягу. Вперше військові нарукавні знаки з'явилися у XIX столітті. До цього для розпізнавання військової частини використовували колір форми, яка могла бути досить яскравою (синя, червона, зелена). Однак із розвитком озброєння у солдата вже можна було поцілити з досить великої відстані, тому військову форму почали виготовляти в захисному кольорі (хакі).
Головна мета нашивок - розрізнити своїх та чужих на відстані. Саме тому найчастіше нарукавний знак має не більше чотирьох кольорів та не більше чотирьох символів або знаків. Так нашивку можна добре роздивитися навіть неозброєним оком. На знаку також вказується інформація про приналежність до підрозділу, з'єднання, військової частини. Також він розповідає про особливості діяльності та призначення військовослужбовців. Наприклад, морська піхота, сухопутні війська тощо.
Після проголошення незалежності Україна продовжувала використовувати нашивки радянського зразка. Однак 2014 року, з початком анексії Криму та війни на сході, склалася неприємна ситуація - українські військові та агресор часто мали однакові нашивки. Тому в ЗСУ вирішили створити нові шеврони, які б були ближчими до європейських зразків. Чітких вказівок не існувало до 2018 року. І лише останні кілька років військові керуються правилами, які описані у "Методичних рекомендаціях щодо окремих питань розвитку і впровадження військової символіки у ЗСУ".
Раніше вони не відрізнялися різноманітністю та були стандартного зразка. Однак, з початком АТО 2014 року почали з'являтися нові добровольчі батальйони, військові організації й підрозділи, які отримали свої нарукавні знаки. Нашивки або військові шеврони можуть вказати, до якого батальйону, полку чи роду військ належить військовослужбовець. Нарукавні знаки та шеврони - це все нашивки на формі військових. І їх часто плутають.
Збройні сили України розробляють і затверджують нарукавні знаки у формі щита: вони є головними та офіційними. А ось шеврони – радше додатки, хоча також є нашивками. Часто це дві смужки V-подібної форми, де міститься певна інформація про категорію військовослужбовців. У ЗСУ шеврони є лише у сержантського складу. Носять їх на погонах для розпізнавання звання (молодший і старший сержант, сержант). Однак, назва "шеврон" так сильно прижилася, що її почали використовувати для позначення практично всіх нашивок.
Основні правила, викладені в документі, такі:
- • забороняється зображувати будь-які релігійні символи, в тому числі ікони;
- • не можна поєднувати озброєння та військову техніку різних років в одній композиції (наприклад, шаблю і Джавелін);
- • заборонено використовувати портрети відомих діячів та писати їхні імена (навіть якщо підрозділ чи батальйон було створено на їхню честь);
- • не рекомендовано розміщувати написи - краще їх робити окремою нашивкою.
Емблеми розробляються у двох варіантах - у захисних кольорах (польовий однострій) та повноколірні (для інших випадків).
Крім офіційних нарукавних знаків, також існують неофіційні шеврони ЗСУ, які часто називають "moral patches". В першу чергу, такі нашивки вказують на неабияке почуття гумору їхніх власників. Військові носять їх лише в польових умовах. А ось на території військової частини вони заборонені.
Головна відмінність нових шевронів Збройних сил України в тому, що в їхній основі лежить стилізований тризуб. Він став оновленим символом ЗСУ. Під час створення нових нашивок розробники взяли до уваги знаки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Щира подяка Український інститут національної пам'яті за інформаційно-ілюстративні матеріали. Детальніше про нашу, вже традиційну співпрацю та її результати - в наступному дописі.