Відповідний вирок колегія суддів ухвалила 9 листопада 2026 року. За сукупністю злочинів кожному з обвинувачених призначено по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Втеча зі служби та вербування спецслужбами РФ
Як встановив суд, обидва фігуранти обіймали посади командирів відділень у військових частинах, однак улітку 2024 року самовільно залишили службу. Один із них у серпні не прибув до нового місця дислокації під час переведення між підрозділами, а інший того ж місяця не повернувся на Донеччину зі щорічної відпустки та переховувався на Хмельниччині.
У листопаді 2024 року організатор злочину через месенджер «Telegram» вийшов на зв'язок із представником вербувального центру російських спецслужб. За обіцяну винагороду у розмірі 15 тисяч доларів США (які мали надійти на криптогаманець) військовий-утікач погодився вести розвідку та влаштовувати вибухи на об'єктах критичної інфраструктури.
Першим завданням стало стеження за залізницею. Чоловік придбав камеру відеоспостереження «Overscam R9 4G» із SIM-карткою, налаштував до неї віддалений доступ для куратора з РФ і вночі 29 листопада закріпив пристрій на бетонній електроопорі біля колії поблизу села Лошківці Новодунаєвецької громади. Камера транслювала рух вантажних потягів, які перевозили вантажі, зокрема в інтересах Сил оборони України. За тиждень фігурант демонтував пристрій, а згодом намагався викинути його в полі.
Вибухівка з поштомата та диверсія під час руху потяга
Для здійснення підриву зрадник отримав через поштомати «Нової пошти» у Хмельницькому посилки, відправлені на вигадане ім'я іншого військовослужбовця. Усередині містилися 461 грам пластиду в тротиловому еквіваленті та запалювальні трубки «ЗТП-50» із капсулем-детонатором. Докупивши блок автомобільної сигналізації з дистанційним пультом, акумулятор та автолампу, чоловік у гаражі в селі Томашівка Ярмолинецької громади власноруч зібрав саморобний вибуховий пристрій, використавши набуті під час служби саперні навички.
До безпосереднього виконання диверсії він залучив свого знайомого — іншого дезертира. Вранці 18 грудня 2024 року спільники зустрілися на автозаправці в Ярмолинцях, залишили власні мобільні телефони в одній машині для конспірації та на автомобілі «Volkswagen Golf» вирушили до залізничного перегону «Ярмолинці — Дунаївці» поблизу села Лошківці.
Близько 09:55 організатор заклав вибухівку між шпалами під рейку, а його спільник залишився в авто стежити за обстановкою та знімати вибух на телефон для відеозвіту російському куратору. О 10:01, коли повз проїжджав вантажний потяг (у складі якого, за свідченнями залізничників, був вагон з аміачною селітрою), диверсант активував заряд пультом від автосигналізації.
Вибухом пошкодило стик лівої рейки та дві залізобетонні шпали. Трагедії та сходження поїзда з рейок вдалося уникнути лише завдяки оперативній реакції місцевого жителя та залізничників: майстер колії й начальник станції Дунаївці побігли назустріч приміському пасажирському поїзду «Хмельницький — Кам'янець-Подільський — Ларга», що наближався до пошкодженої ділянки, та встигли зупинити його ручними сигналами. Рух одноколійною ділянкою перекрили на кілька годин для проведення аварійного ремонту.
Схрон зі зброєю та спроби уникнути покарання
Одразу після підриву спільники поїхали до Хмельницького «по закладку» з наркотиками, а вже наступного дня, 19 грудня 2024 року, їх затримали правоохоронці. Під час обшуку в гаражі у селі Томашівка, яким користувався організатор диверсії, слідчі вилучили цілий арсенал нелегальної зброї та вибухівки:
- автомат Калашникова АК-74М російського виробництва та чотири магазини до нього;
- 197 набоїв калібру 5,45 мм та 420 набоїв калібру 5,56×45 мм;
- корпус бойової гранати Ф-1 із запалом УЗРГМ;
- дві тротилові шашки загальною вагою майже 390 грамів, суміш тротилу з порохом, підривачі та вогнепровідні шнури.
У суді головний обвинувачений намагався переконати колегію суддів, що не хотів шкодити державі, діяв нібито під погрозами розправи над родиною, а вибухівку «імітував», замінивши частину пластиду борошняним тістом. Його спільник визнав лише дезертирство, запевняючи, що просто поїхав із товаришем по наркотики і не знав про бомбу, коли знімав поїзд на відео.
Проте суд відкинув ці аргументи як спосіб захисту. Окрім висновків вибухотехнічної експертизи, версію підсудних спростували результати негласних слідчих дій в ізоляторі тимчасового тримання: прихована апаратура зафіксувала, як обидва фігуранти відверто розповідали співкамерникам про закладену вибухівку, намір пустити потяг під укіс та обіцяні 15 тисяч доларів винагороди.
Рішення суду
Суд визнав обох чоловіків винними у вчиненні кримінальних правопорушень за попередньою змовою та ухвалив:
- Організатора диверсії визнати винним за ч. 2 ст. 111 (державна зрада в умовах воєнного стану), ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 (диверсія), ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю та вибухівкою), ч. 1 ст. 263-1 (незаконне виготовлення вибухового пристрою) та ч. 4 ст. 408 (дезертирство) КК України. Остаточне покарання — 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
- Його спільника визнати винним за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 (диверсія, вчинена за попередньою змовою групою осіб) та ч. 4 ст. 408 (дезертирство) КК України. Остаточне покарання — 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
- Стягнути солідарно із засуджених на користь АТ «Укрзалізниця» 90 958,33 гривні на відшкодування вартості відновлення пошкодженої колії.
- Стягнути на користь держави судові витрати за проведення експертиз: 134 270,15 грн з організатора та 11 142,60 грн з його спільника.
- Передати у розпорядження Збройних Сил України вилучений автомат АК-74М, магазини та вцілілі набої (161 патрон калібру 5,45 мм і 350 патронів калібру 5,56×45 мм), а використані під час злочину мобільні телефони, ноутбуки та камеру спостереження конфіскувати у власність держави.
Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів із моменту проголошення. До набрання рішенням законної сили обидва засуджені перебуватимуть під вартою.
