Як розкрадалась сталь.

ВАТ «ШЕПЕТІВСЬКИЙ ЗАВОД КУЛЬТИВАТОРІВ» спеціалізувався на грунтообробній техніці — виготовляв плуги, культиватори міжрядної і суцільної обробки, причепи до легкових авто. ВАТ ШЗК працював і на експорт. Сільгоспмашини постачалися в Росію, Молдову, Туркменію, навісне обладнання, агрегати і комплектуючі до сільськогосподарської техніки — в Німеччину, а звідти — в інші країни Євросоюзу. Дехто жалівся на відсутність державної підтримки , але всі підприємства працювали в приблизно однакових умовах і одні збанкрутували, а інші працюють і розвиваються. Не створивши навіть сайт, вони розповідали про якусь там гнучку маркетингову стратегію підприємства. (Лише на цукровому комбінаті є свій повноцінний веб-сайт, але цукор специфічний товар і особливої реклами не потребує, а без державної підтримки їм важко виживати.)
www.shepetivka.org.ua/2007/09/20/slgospm...ju__za_kordonom.html
Культиватори і причепи - це не легкові авто, мода на які постійно міняється, а плуга міг зробити кожен коваль. І комусь потрібно було сильно постаратись, щоб знищити таке виробництво. В Бердичеві на машинобудівному заводі й досі виготовляють причепи до легкових авто, а в м. Біла Церква грунтообробну техніку. Схоже підприємство працює в сусідньому Красилові.

Сайт виробничої фірми "СТ ВФ АГРОРЕММАШ" м. БІЛА ЦЕРКВА
www.agroremmash.net.ua/
СТ ВФ «Агрореммаш» вже 14 років ми працюємо на вітчизняному ринку виробників сільськогосподарської техніки. Підприємство має 17 патентів на винаходи, за якими виготовляємо і пропонуємо широкий спектр дискових ґрунтообробних агрегатів серії АГД з різною шириною захвату для тракторів різного класу потужності

КАРТА ОБЛАСТІ map2013.ru/825685_BIG_2_1.jpg

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД
Причепи (фото в кінці)
www.progress.ua/ru/catalogue/77/272/

КРАСИЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД
www.kmbz.com.ua/

ШЕПЕТІВСЬКИЙ ЗАВОД “ПУЛЬСАР” працював на ВПК. Після розпаду СРСР на підприємстві спробували переорієнтуватись на виробництво товарів народного споживання. Почали робити зварювальні апарати, пилососи і навіть пробували зробити телевізор, але скінчилось все банкрутством підприємства. Хоча є схожі підприємства ВПК, які і досі працюють. Одне з них знаходиться в сусідньому Красилові.

КРАСИЛІВСЬКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД
www.kaz.km.ua/
Товари народного споживання
ДП "КАЗ" має великий досвід у випуску опалювального обладня (газові, твердопаливні, електричні котли) та інших товарів народного споживання.
• Котли твердопаливні
• Котли газові димохідні
• Котли газові парапетні
• Конвектори опалювальні газові побутові
• Сонячні системи для нагріву води "Корді"
• Котли електричні
• Котли електричні навісні з пускачем
• Котли електричні навісні з ел. блоком управління
• Cтелаж побутовий універсальний
• Електрошашличниця
• Лампи паяльні
• Стабілізатори тиску газу
• Човни рибальські
Продукція військового призначення
Продукція військового призначення ДП "КАЗ" використовується на літаках Су-17, Су-17М3, Су-17М4, Су-24, Су-24М, Су-27, Су-30, Су-30М, Су-30МК, Су-30МКИ, Су-34.

ШЕПЕТІВСЬКИЙ ХЛІБЗАВОД, який випускав продукцію майже 75 років, 2 січня 2013 припинив роботу. Ще раніше припинив роботу залізничний хлібзавод. І знову ж таки в сусідньому Красилові працює виробниче підприємство тм «МАМИН ХЛІБ», яке було засновано в жовтні 2001 року.На сьогоднішній день - це підприємство, що динамічно розвивається, одне з найбільших на території Західного регіону, а також один з лідерів серед виробників хлібобулочних і кондитерських виробів в Україні. В Шепетівці мають фірмовий магазин і в інших магазинах міста продають свою продукцію.
hleb.km.ua/ua
Багатьом шепетівчанам подобається їх продукція,
shepetivka.com.ua/forums/knyha-vidhukiv-...613-mamyn-khlib.html
але багатьом подобався і смачнючий хліб з залізничного злібзаводу.

shepetivka.com.ua/forums/zahalni-temy/76...hepetivky.html#76944

Один з найбільших в Україні ШЕПЕТІВСЬКИЙ КОМБІНАТ в 1964 р дав першу продукцію. Ковбаси і шинка цього підприємства знані і користувалися значним попитом не тільки в українського споживача, о й у багатьох містах Росії. Сьогодні від комбінату залишились “ножкі да рожкі“. Трішки менші, але схожі комбінати і приватні фірми продовжують працювати в багатьох сусідніх містах. (кому цікаво може погуглити) 59615.ua.all.biz/

ВАТ "ШЕПЕТІВСЬКИЙ ДОК" займався виготовленням стильних корпусних меблів із масиву дуба та горіха (на експорт) і ДСП шпонованого, випускає шпон лущений "вільха" та "береза", здійснював розпилювання лісу на пиломатеріали. Пропонував також погонажні вироби - вагонку, дошку підлоги, налічник, плінтус тощо, дверні блоки. Але це все в минулому… woodex.ua/uk/company/show/1077

ШЕПЕТІВСЬКИЙ ЦУКРОВИЙ КОМБІНАТ теж планують закрити, а в перспективі можуть порізати, як і десятки інших Цукрових комбінатів.
sugar.net.ua/

Колись ШЕПЕТІВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД стояв міцно на ногах, коли молоко «текло рікою» на виробництво, а продукція — в торгівлю на розхват, державі вчасно податки сплачували, робітники та інженерно-технічні працівники вчасно зарплату отримували, а бухгалтерія щодня виділяла гроші для закупівлі молока у населення .
www.shepetivka.org.ua/2008/04/11/groshej...odochkv_chekali.html
Але не встояв… Хоча в сусідній СЛАВУТІ МАСЛОЗАВОД працює і на сьогоднішній день виробляє тверді сири («Російський», «Сметанковий», «Мармуровий», «Гауда», «Едам», «Вершковий», «Голландський», «Дуплет»), напівтверді сири («Качіотто», «Олдермані»), сухе знежирене молоко (СЗМ), суху молочну сироватку та вершкове масло (3 найменування).
Сировинна база молокозаводу обхоплює 4 області. Створено 238 приймальних пунктів для закупівлі молока від населення. Також підприємство закуповує сировину у 14 сільськогосподарських ферм.
На рік переробляється 35637 т молока (2011 р.). За добу завод переробляє 220 т молока, з яких може виробити 15 т вершків, 15 т твердих сирів, 15 т сухого молока, 8,5 т сухої сироватки та 7,5 т вершкового масла.
www.milkiland.ua/about/plants/filiya-sla...gova-firma-prometey/
а СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД залучає інвестиції і розширює виробництво.
starokonstantinovskiy-molochnyi-zavod.business-guide.com.ua/
ДОЧП "Старокостянтинівський молочний завод" - дочірнє підприємство ПрАТ "Укпродукт Груп" (Київ, Україна), провідного дистриб'ютора високоякісної брендованої молочної продукції в Україні та на зовнішніх ринках.
ДОЧП "Старокостянтинівський молочний завод" виготовляє широкий асортимент молочної продукції - масло вершкове, спреди, тверді сири, сухе молоко та інше.

На ШЕПЕТІВСЬКОМУ СІТРОЗАВОДІ робили класний тархун. Але АТ «ОБОЛОНЬ» придбало в Красилові об’єкт незавершеного будівництва і чомусь не звернуло уваги на працюючий Шепетівський сітрозавод з досвідченим персоналом і водою, з якої робили той тархун…
obolon.ua/ukr/about/contacts/subsidiary-enterprise/?fil_id=593
А в інших сусідніх містах зберегли не якийсь розлив лимонаду, а виробництво живого, натурального пива, яке не містить консервантів та різних хімічних домішок.ТОВ "Бердичівський пивоварний завод" berdpivo.com.ua/
Славутський пивоварний завод zat-slavutskij-pivov.uaprom.net/
Новоград волинський пивоварний завод pivzavod.emit.in.ua/

В сусідній СЛАВУТІ працює найбільши у Європі ФАРФОРОВИЙ ЗАВОД.
www.golos.com.ua/Article.aspx?id=226873
На Славутському комбінаті «Будфарфор» почав роботу новий цех з виробництва сантехнічної кераміки. Більше половини продукції підприємства експортують у Росію, Казахстан, Молдову, Прибалтику, Білорусь. Нове виробництво відкриє шляхи і на нові ринки. Фінські партнери інвестували в нього близько 450 мільйонів гривень. Потужність нового цеху становитиме 1,5 мільйона виробів у рік, а загальна виробнича потужність комбінату — більше 3,5 мільйона виробів. Це дозволить «Будфарфору» стати найбільшим у Європі підприємств.(Лише це підприємство виробляє продукції не на 20 млн. гр., а мабуть на мільярд. Тобто в десятки раз більше ніж весь шепетівський район.)
Славутський фарфоровий (сайт)
www.colombo.ua/

Знайшли інвесторів і на СЛАВУТСЬКИЙ РУБЕРОЙДОВОМУ ЗАВОДІ.
Підприємство успішно розвиває 3 основні напрямки:
• Виробництво покрівельних та гідроізоляційних мембран
• Виробництво звукоізолюючих мембран „Звукотеплоізол`
• Виробництво бітумної черепиці для скатних покрівель „СПОЛІгонт`
Подробнее: www.bau.com.ua/f/slavuta/

Недавно в сусіднє Полонне прийшли інвестори і створили швейну фабрику ПОЛОННЕ ТРАУЗЕС ФЕКТОРІ. В Шепетівку з морем безробітних чомусь не ризикнули сунутись. Десь читав, що на підприємстві працює до 200 людей і планують ще в кілька разів збільшити кількість робітників. Серед найбільших промислових підприємств Полоннського району, на які залучалися зовнішні інвестиції ЗАТ Полонський фарфор.

www.ukrfood.com.ua/industry/163227

На підприємствах Шепетівки колись працювала більша половина 50-тисячного міста.
У 1952 р. був зданий в експлуатацію новий вокзал на станції Шепетівка, дав першу продукцію цукрово-рафінад¬ ний завод, став до ладу деревообробний комбінат. V 1957 р. Вінницьким раднаргоспром прийнято рішення про будів¬ництво в Шепетівці м'ясокомбінату, а в 1964 р. один з найбільших в Україні комбінатів дав першу продукцію. У місті будуються філіали київських заводів їм І. Лепсе то "Комуніст". На сьогодні це заводи культиваторів і "Пульсар".
Розвиток промисловості в місті дав значний поштовх житловому будівництву. В основному підприємства залізничного вузла, заводи культиваторів і "Пульсар" забудували житлом для своїх трудівників новостворений прос¬пект Миру.

На ВАТ “Шепетівський завод культиваторів” станом на 01.05.2013 р. заборгованість становить 2000,2 тис. грн. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.12.2003 р. порушено провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ "ШЗК". В лютому 2012 року прийнято рішення щодо реалізації цілісного майнового комплексу на відкритих торгах через товарну біржу “ Подільська”. Так як, 2012 році торги не відбулись через відсутність покупців, 30 листопада 2012 року проведено засідання комітету кредиторів, на якому вирішено змінити порядок реалізації майна ВАТ “ШЗК”.
В засіданні взяли участь представники потенційного інвестора “Трансроут Груп” м. Київ та прийнято рішення про придбання ними ВАТ “ШЗК” як цілісного майнового комплексу. З компанією “Трансроут Груп” підписаний договір купівлі – продажу, в якому було передбачено строк оплати вартості майна до 01.02.2013 року. У зв’язку із невиконанням покупцем взятих на себе зобов’язань, непроплатою суми, вказаної в договорі купівлі-продажу до даної дати, 14 лютого 2013 року проведено засідання комітету кредиторів, де прийнято рішення щодо анулювання договору купівлі – продажу майна ВАТ “ШЗК”. 13 березня 2013 року проведено засідання комітету кредиторів, де прийнято рішення щодо: продовження ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на 6 місяців, заключення договору на оцінку майна, мораторій на будь-яку реалізацію майна (металобрухту). На даний час проведена оцінка майна на суму –12,3 млн. грн. На 21.05.2013 р. призначено проведення публічних торгів цілісно-майнового комплексу.
По ВАТ “Пульсар” борг по заробітній платі станом на 01.05.2013 р. становить 1555,2 тис. грн. 26 жовтня 2009 року на засіданні Господарського суду затверджено план санації який постійно не виконувався, а заборгованість нарощувалась, тому на останньому засіданні комітету кредиторів, яке відбулось 1.03.2013 року прийнято рішення звернутись з клопотанням до господарського суду Хмельницької обл. про визнання ВАТ “Пульсар” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Постановою Господарського суду від 24.04.2013 р. відкрито ліквідаційну процедуру строком до 24.04.2014 року. Ліквідатором ВАТ “Пульсар” призначено арбітражного керуючого Опанасенко В.Ю.
rada.shepetivka.net/index.php?option=com...naselennja&Itemid=42

Промисловими підприємствами Шепетівського району за січень–листопад 2007 року реалізовано продукції (робіт, послуг) на суму 18,5 млн. грн., що становить 0,2 відсотка до загального підсумку по Хмельницькій області (у січні–листопаді 2006 року також 0,2 відсотка).
www.shepetivka.org.ua/2008/02/11/socalno...jonu_za_2007_rk.html
У 2008 році промисловими підприємствами м.Шепетівки реалізовано продукції (робіт, послуг) на суму 104,8 млн. грн., що становить 2,5 відсотка до загального підсумку по Хмельницькій області.
www.shepetivka.org.ua/2008/07/28/socalno...hchja_2008_roku.html
Промисловими підприємствами Шепетівського району за 2009 рік реалізовано продукції (робіт, послуг) на суму 20,8 млн.грн., це становить 0,2% до загального підсумку по області. Частка в обсягах реалізації продукції, переробної промисловості становить 54,1%.
www.shepetivka.org.ua/2010/02/01/socalno...jonu_za_2009_rk.html
У 2011 році Промисловими підприємствами Шепетівського району у звітному періоді реалізовано продукції (товарів, послуг) на суму 24,2 млн.грн., або 0,2% до загального підсумку по області.
www.shepetivka.org.ua/2012/02/29/socalno...jonu_za_2011_rk.html
У 2008 році в районі ще залишались значні виробничі потужності, хоча проблеми почались значно раніше. В інтернеті статистики нема, але ті кому цікаво зможуть її знайти.

РІК ПРОЙШОВ І...
shepetivka.com.ua/statti/suspilstvo/item...-rik-proyshov-i.html
В новоспеченій газеті «Шепетівка» від 24 листопада 2011 р. було вміщено публікацію під назвою «Сергій Антонюк: «Знаємо як, вміємо, можемо - робимо».
Шановні шепетівчани, напевно, цей матеріал слід розглядати, як попередній звіт про річну діяльність шепетівського мера, який С.Антонюк погодився оприлюднити за ініціативи та під тиском міських депутатів – «свободівців».
Та вже сама передмова до статті викликала перше здивування. Вчитайтесь уважно в текст: «Ми зустрілись з Сергієм Андрійовичем і на прохання читачів задали йому кілька питань».
Невже молода, освічена і наче перспективна журналістка Оксана Банкова, могла говорити від свого імені як ми – імператриця Катерина Друга? Чи можливо з нею був ще якийсь дуже «поротний» журналіст, який зі скромності, не погодився розголошувати свого імені і просто допомагав колезі ставити меру- голові потрібні запитання? Тай слова М. Островського про те, що «Шепетівка – місто, де центр – місто, а околиці - село» так любив цитувати, здається, О.Царик.
В кінці ж відповіді на перше запитання С. Антонюк, як і личить справжньому відважному регіоналові-бійцеві, відправив у нокаут всіх попередніх очільників міста. Виходить, що саме через їх бездіяльність на голову С. Антонюка «навалилися гори роботи, проблем, що їх здається, ніхто до мене не тільки не вирішував, а й не хотів вирішувати».
Так тримати, Сергію Андрійовичу! Справжній Геракл посеред авгієвих стаєнь! А як же жило місто до цього часу? Хто будував нові водогони, що б не «тягнути» воду аж від Кам’янки? Хто будував перші модульні котельні? Хто пробивав питання відкриття нових навчальних закладів в місті? Невже до Антонюка і доріг ніхто не асфальтував, і автобуси не їздили, і тротуарів ніхто не стелив, і питань про входження міста до тридцяти кілометрової зони спостереження ХАЕС не підіймав, і над планом стратегічного розвитку міста не працював. І взагалі, що при таких бездієвих міських головах робили такі особи як В.Дрищ чи покійний В.Пилипчук, яких ви, Сергію Андрійовичу, залучили до своєї команди? Вибачайте, та здається, не гоже так розпочинати свій перший річний звіт. Тим більше, як що ви чоловік, а не жінка. Хоча б екс- в.о. міського голови, якого ви нещодавно прийняли на роботу до своєї команди і який мав би бути поруч, щось путнє для вступу вам підказав. А то…
Та тут дивуватись нічого – головний шепетівський регіонал працює «чьотко» за сценарієм головніших регіоналів, які перебрались з Донецька на київські пагорби. Правда, київські, валять всі негаразди на колишніх «помаранчевих», а наш, місцевий, - все «списує» на голів попередників, незалежно від їх політичних уподобань.
І взагалі, за матеріалами розмови, в нашому місті, завдяки «чуйному» керівництву біло-голубих, які почули кожного, життя шепетівчан, як і в цілому всіх українців, покращується вже сьогодні. Якщо не вірите, то ще раз загляньте до своїх гаманців, або ж запитайте у підприємців на скільки зросли у них об’єми передноворічних продажів у порівнянні, хоча б, з минулорічними.
А що стосується басейну, то тут, Сергію Андрійовичу, також «картинка маслом», як із Київським НСК «Олімпійський», а то й крутіше. Можливо басейн і відновите (якщо не будете перекидати гроші на ближчий до душі новостворений ринок). А далі хто в ньому буде купатись, чи покращувати свої спортивні результати? Голодні пенсіонери, діти з малозабезпечених сімей чи місцеві товстосуми та їх «чада»? Якщо останні, то відновлення басейну слід було проводити не за бюджетні кошти, а за рахунок тих, хто зможе собі дозволити трішки «побалдєть» на плавальних доріжках.
На цьому варто було б закінчити аналіз, так званого, звіту. Та дозвольте, як і попереднім читачам, поставити вам кілька запитань?
1. Які надприродні сили чи інші впливові важелі допомогли вам перетворити частину депутатів, що прийшли до міської ради під прапорами різних опозиційних партій в регіональних тушок? І чому, майже, весь апарат виконкому враз став біло-голубим? Виходить, на кшталт того, що за «совєтів КПРС» була «умом, честю і совістю нашей єпохи», а сьогодні в Шепетівці такою стала партія регіоналів. Не боїтесь, що історія повториться?
2. Чому ви в звіті а ні слова не сказали про те, що першим кроком у вашій мерській діяльності став капітальний ремонт виконкомівських кабінетів, який обійшовся бюджету міста більше ніж у 500 тис. грн.?
3. В чому полягає ваш особистий вплив на покращення роботи «Шепетівського ремонтного заводу», «Шепетівського деревообробного комбінату», «Заводу культиваторів», чи будь-якого іншого підприємства, яке не відноситься до комунальної власності і не фінансується з місцевого бюджету?
4. Чи готові ви особисто нести відповідальність за безпеку життєдіяльності працівників міських установ і організацій, які за вашої ініціативи та за підтримки депутатської більшості залучаються до громадських робіт? Хоча це не передбачено у трудових угодах, які мають бути на кожному підприємстві.
5. Як так сталося, що при всій опіці знедоленими шепетівчанами ви не змогли використати з міського бюджету 161 843 грн. на реабілітацію дітей-інвалідів та 71 757,77 грн. на покращення житлово-побутових умов ветеранам-інвалідам війни, а при цьому виділили кошти на придбання комп’ютерів в управління освіти та виконком?
Чи, можливо, в останньому винен голова ветеранської організації Чікін, якому ви разом з депутатами зі своєї команди виділити з міського бюджету тільки на утримання апарату ветеранської організації 34 000 грн.?
6. Чому замість завершення будівництва критого ринку (це один з пунктів вашої передвиборчої програми) ви взялися за створення нового КП «Шепетівський ринок»?
7. Хто в місті «кришує» гральний бізнес? Чи про його існування ви нічого не знаєте, так само, як не знав до недавнього часу Ядуха про діючі гральні установи в Хмельницькому?
8. Скільки гектарів землі в місті було роздано з вашої ініціативи під індивідуальне будівництво і скільки земельних ділянок було виділено для здійснення підприємницької діяльності без проведення конкурсів?
9. Чому судом були визнані незаконними, організовані вами звільнення з роботи працівників виконкому, яких згодом вам прийшлось по новому працевлаштовувати?
10. Коли і де можна ознайомитись з документами на придбання новорічних «йолок» для міста у минулому 2010 р. ? Видно, мені знову прийдеться червоніти перед внучкою, адже за рік я так і не зміг найти відповідь на питання: «Де і за які кошти взялась Шепетівська ялинка?»
Шановні шепетівчани, якщо у Вас виникли питання до міського голови – не соромтесь: звертайтесь до нього усно, надсилайте їх в редакції газет, або ж на особистий сайт міської ради чи передавайте, в крайньому випадку, для друку депутатам від ВО «СВОБОДА». С. Антонюк як державний «порядний» регіональний мер-голова почує кожного.
Вибачайте, якщо щось не так написав. А ні філологічних, а ні журналістських курсів чи факультетів не кінчав. Так що, як кажуть звиняйте.
А на питання чому пишу, відповім так –вважаю, що має бути послідовність у всьому - був колись добрим правителем для народу цар-батюшка, таким же добрим, на мою думку, є і мер-голова. І було у царя-батюшки слово царське, а у нашого мера-голови є, на мою думку, слово мерське.
А завершити оцінку діяльності шепетівського голови все таки варто на хорошій мажорній ноті. Бачили, якими, завдяки його «благородному» втручанню, стали красивими газети «День за днем» та «Шепетівський вісник». Хочете змінитись у новому 2012 році на краще і ви – «забивайте» чергу на «миропомазаніє» до Антонюка С.А.. Подейкують, що процедура ця ну дуже «дієва» і до того ж безкоштовна.
То ж успіхів всім вам, у новому 2012 році, українським футболістам – перемоги на «Євро-2012», а особисто Антонюку – поменше мерських клопоті

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ.

СІЛЬГОСПМАШИНОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ Є, ТА ПОПИТ НА ЙОГО ПРОДУКЦІЮ — ЗА КОРДОНОМ
www.shepetivka.org.ua/2007/09/20/slgospm...ju__za_kordonom.html
Тридцять п’ять років для людини — вік ще досить молодий, а для підприємства й поготів. Саме стільки виповнилося цього року ВАТ «Шепетівський завод культиваторів». На його долю випало чимало випробувань, в тому числі й штучним банкрутством. В 1994–1996 роках на заводі різко скоротилися обсяги виробництва й кількість робітників.
Сьогодні ж, в умовах відсутності державної підтримки галузі сільгоспмашинобудування, коли агротехніка завозиться в Україну з-за кордону, ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» змушене працювати на експорт. Наші сільгоспмашини постачаються в Росію, Молдову, Туркменію, навісне обладнання, агрегати і комплектуючі до сільськогосподарської техніки — в Німеччину, а звідти — в інші країни Євросоюзу.
Голова правління ВАТ «Шепетівський завод культиваторів В.М.Шатохін тут уже працює 27 років, чотири останніх — на посаді керівника.
— Сьогодні — не кращі часи для наших машинобудівників, — каже він. — Але ми живемо однією заводською родиною. Я вдячний усім працівникам заводу за їхню підтримку, за розуміння проблем нашого підприємства. У нас працюють, як кажуть, люди своєї справи, спеціалісти високої кваліфікації з багатим життєвим і виробничим досвідом. Це прості, скромні працівники, але їм притаманні глибока порядність, чесність і людяність.
Сьогодні на нашому підприємстві працює 250 осіб, що значно менше, ніж колись. Половина з них — представниці слабкої статі.
У переддень професійного свята машинобудівників хочу відзначити з кращого боку наших трудівників: начальника складального цеху № 1 А.І.Лаврищука, електрозварників В.П.Карася, С.М.Габінета, М.О.Колесника, токаря О.В.Молотка, слюсарів А.П.Штеня, В.І.Муравського, жінок-термістів К.В.Стаднік, І.Я.Сучок, І.М.Кицун, жінок-штампувальників Л.І.Жмурко, Н.С.Луцюк, О.П.Поліщук, О.П.Косар; працівників механічного цеху №2 — налагоджувальника верстатів В.І.Сторожука, свердлувальника П.М.Абрамчука, токаря С.В.Василишина; працівників інструментального цеху — майстра С.І.Свашенка, шліфувальника П.І.Маслійчука, токаря В.Л.Болюха, фрезерувальника А.М. Лапінського та інших.
ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» спеціалізується на грунтообробній техніці — виготовляє плуги, культиватори міжрядної і суцільної обробки, причепи до легкових авто. З 1992 року по сьогодні випущено 50 тисяч причепів «Турист-03 М». Шепетівський культиваторний залишається єдиним підприємством в Україні і в країнах СНД з виготовлення фрезерного культиватора для міжрядної обробки цукрового буряка — КФ-5,4, кукурудзи і соняшнику — КФ-5,4 К
Зростання попиту та гнучка маркетингова стратегія сприяли розширенню виробництва. Агротехніка «Шепетівського культиваторного», порівняно зі світовими зразками, поступається дизайном лише італійській. Та відсутність попиту суб’єктів вітчизняного ринку не дозволяє підприємству працювати системно і ефективно. Серед «законсервованих» потужностей заводу — механічний цех № 2 та інші. Але робітничий колектив не втрачає надії, що і на його вулицю колись прийде свято.
Людмила ПАЦАЛЮК.
20 вересня 2007 додав

ГРОШЕЙ СІМ ГОДОЧКІВ ЧЕКАЛИ...

www.shepetivka.org.ua/2008/04/11/groshej...odochkv_chekali.html

Ще й досі пам’ятаю теплий доброзичливий погляд великошкарівської селянки. Селянки інтелігентної, грамотної, яка і книжку в руках тримає, і біля землі порається.
— Як міркуєте? У селі жити і господарства не мати — найтяжчий гріх перед Богом...
І цю жінку, й інших селянок, що прийшли в сільську раду, схвально підтримав тамтешній голова Малишко.
— Якщо відверто, курганівчани, великошкарівчани, онишківчани в очі говорили, що пропали їхні гроші, полетіли за вітром...
Про гроші, що їх заборгував колишній Шепетівський маслозавод людям за продане молоко, сім років чутками повниться район. Люди криком кричали, свого добиваючись, вимагали. І надію, яка нібито вмирає останньою, уже втратили.
Сума чимала — понад 84 тисячі гривень разом з платнею заготівельників. В уяві постає той гіркий час, коли гурт селян разом із заготівельниками атакували прохідну, переповнювали адмінкорпус, вимагаючи повернути гроші. Прискіпувались до директора, ніби той привласнив їхні гроші і не хоче повертати. О, що то було! На чужий роток, як кажуть у народі... І до судів доходило. І суд справедливі рішення виносив на користь селян. Однак ламаної копійки за ті літри продукту вони так і не отримали...
Насправді сталося ось що. Коли маслозавод стояв міцно на ногах, коли молоко «текло рікою» на виробництво, а продукція — в торгівлю на розхват, державі вчасно податки сплачували, робітники та інженерно-технічні працівники вчасно зарплату отримували, а бухгалтерія щодня виділяла гроші для закупівлі молока у населення — сільгосп господарства потрапили у чергову осінню кризу.
І тоді директору маслозаводу Віталію Яцуху очільники району запропонували взяти банківський кредит.
— Заводу кредит ні до чого. Ми й без нього міцно тримаємося на плаву.
Його «переконали» впливовим аргументом: хочеш працювати, то працюй, але маєш бути патріотом району...
Гроші — триста тисяч гривень — позичено. Завод авансував ними сільгосппідприємства, а ті мали розрахуватися молоком. Задум, на перший погляд, непоганий, хоча ідея стара, як... заводи. Адже раніше цукрокомбінати України у такий спосіб заохочували господарства, селян для вирощування високих врожаїв «білого золота».
І в даному випадку усі в один голос обіцяли: господарства молоко привезуть, тризмінку запровадите, бази і магазини закидаєте сиром, маслом запашним, молоком, сметаною, кефіром, ряжанкою. Що, забули формулу економіки: гроші–товар–гроші?
Їхніми б устами... Директори господарств, узявши гроші, буквально наступного ранку повезли молоко в інші райони, бо там розраховувалися готівкою. Директор поспішив до обіцяльників.
— А що ми їм зробимо? — заявляли йому. — Тепер кожен має право збувати продукцію, куди сам захоче...
За одною бідою йде інша. Хтось із Хмельницького організував продаж заводу, який працював на повну потужність. Скупники акцій гасали від помешкання до помешкання і тицяли дещиці за цінні папери. Новий власник з командою заявив: адміністрації — жодної копійки на сторону, нехай керівники вашого району забирають гроші у господарств і розраховуються з людьми.
Справді: як вміли взяти, то будьте гоноровими — поверніть. І найдивніше, що ті, хто змусив адміністрацію заводу зробити добру справу, тоді усю вину спихнули на директора. Ось чому стала на захист адміністрації обласна прокуратура, міжрайпрокурор Григорій Лужняк, який сказав прямо:
— Припиніть глум! Скажіть людям правду!
Не набралися мужності, бо не були ніколи гоноровими. А в тих таки Пашуках здавачі молока зачекалися 5845 гривень, білопільчани втратили надію отримати 7700 гривень, а великошкарівчани — 8659... Зрештою, якби того бажали районні чиновники, то власники заводу давно повернули б людям борг. А ще господарства винні заводу 220 тисяч гривень. Одне слово — безлад.
І висіли б... під сонцем 84,6 тисячі гривень за продане молоко і за працю заготівельників. Та коли Віталія Яцуха було покликано у Київ і він погодився стати головою райдержадміністрації, то найперше, після розмови у Кабміні, він поїхав до власників заводу і поставив питання руба: або суд, або людям гроші.
Через кілька днів у Шепетівку привезли заборговані людям гроші...
У Мокіївцях, Вовківцях, Жилинцях носили гроші до людських домівок. І вибачення попросили у кожного від імені тих, хто гроші тримав, і від тих, кому байдуже було: отримають їх люди чи пропаде їхня праця...
Як собі хочете, але це перший крок Віталія Яцуха на новій посаді.

На закритих підприємствах працювала більша половина 50 тисячнокго міста.

ДП ПАТ "Оболонь" "Красилівське"
obolon.ua/ukr/about/contacts/subsidiary-enterprise/?fil_id=593
Хмельницька, м. Красилів, вул. Будівельна, 3
Телефон: 03855 4-42-19, 4-52-99, 4-42-16
П.І.Б. контактної особи: Директор –– Пейко Валерій Петрович
ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське» спеціалізується на випуску безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, мінеральних та питних вод. Асортимент нараховує більше тридцяти найменувань.
Історія заводу у Красилові почалася у 1994 році, коли АТ «Оболонь» придбало тут об’єкт незавершеного будівництва. На території знаходився комплекс недобудованих та зруйнованих приміщень. Спочатку було створено базу, яка займалася оптово-роздрібною торгівлею продукцією, виробленою на головному заводі в Києві.
Тим часом розпочались дослідження підземних вод, якими Хмельниччина славилась ще з давніх часів. З'ясувалося, що водоносні горизонти залягають між шарами кремнію, а відтак вода збагачена цим корисним мінералом. Кремній сприяє зміцненню волосся, застерігає старінню тканин, в тому числі й шкіри, допомагає при деяких шлункових та печінкових захворюваннях. Крім того, красилівські водоносні горизонти розташовані в екологічно чистій зоні, на глибині, що виключає антропогенні забруднення. Вода з цих свердловин за мінералізацією відноситься до природної столової, яку можна не лише пити, а й використовувати для приготування їжі. Саме тому керівництвом АТ «Оболонь» прийнято рішення про виробництво мінеральних вод та безалкогольних напоїв в Красилові.
У 1997 році проведена реконструкція одного з приміщень під цех розливу у склопляшку. Згодом у 2000 році придбали лінію для розливу напоїв у ПЕТ пляшку. У 2006 році була проведена значна реконструкція, в яку інвестовано більше 12 млн. Євро. Введено в експлуатацію дві лінії розливу напоїв потужністю по 20тис.пл./год., нове сучасне купажне відділення, котельню, водопідготовку, службово-побутовий корпус, склад сировини та матеріалів.
Сьогодні ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське» - це сучасне прибуткове підприємство, яке випускає якісну продукцію та забезпечує робочими місцями понад 800 людей. Підприємство є одним з найкращих платників податків не лише району, але й області.
ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське» сертифіковане за міжнародними системами ISO 9001:2000, ISO 22000:2005 і гарантує високу якість та безпечність готової продукції.

БУДФАРФОР, СЛАВУТСЬКИЙ КОМБІНАТ , ЗАТ
budfarfor.business-guide.com.ua/
Славутский комбинат "Будфарфор" – это мощное предприятие с полным циклом производства фарфоровой санитарной керамики, один из крупнейших производителей керамики для ванных комнат в странах Восточной Европы и СНГ. Здесь изготавливается более 50 наименований продукции (унитазы, смывные бачки, умывальники разных типов, пьедесталы под умывальники, биде, писсуары). На сегодняшний день комбинат выпускает 2,8 млн единиц санитарной керамики в год.

Постоянное развитие и успешное ведение бизнеса сделало комбинат привлекательным для иностранных инвестиций. В октябре 2006 года было подписано соглашение о создании совместного предприятия с участием корпорации Sanitec Group (Финляндия) с целью дальнейшей модернизации и реконструкции предприятия, улучшения качества выпускаемой продукции, дизайна и расширения ассортимента комбината. Корпорация Sanitec Group – европейская мультибрендовая группа, ведущий европейский производитель изделий для ванных комнат.

Поставки санитарной керамики комбината осуществляются через широко развитую дилерскую сеть по всей Украине, в страны СНГ и Балтии. Среди партнеров комбината ведущие строительные фирмы и предприятия Украины, России, Белоруссии, Молдовы, Казахстана, Литвы, Латвии, Грузии, Узбекистана, Таджикистана, Киргизии.

По оценкам аналитиков в 2007 г. доля Славутского «Будфарфор» на рынке Украины составляет 30 %, это значит, что каждый третий покупатель санитарной керамики на Украине отдал предпочтение продукции «Будфарфор», среди которой как небрендированные модели экономкласса, так и пользующаяся стабильно высоким спросом санитарная керамика под ТМ «Коломбо».

По отзывам покупателей, уже сделавших свой выбор в пользу сантехники ТМ «Коломбо» комбината «Будфарфор», она прекрасно вписывается в интерьер ванных комнат небольших размеров, отличается современным дизайном, а главное – доступна для потребителя с любым уровнем доходов.
Славутський маслоробний комбінат
www.milkiland.ua/about/plants/filiya-sla...gova-firma-prometey/

Бердичівський машинобудівний завод
www.progress.ua/ru/
www.progress.ua/ru/catalogue/
Прицепы автомобильные
моделей БЗП 5, БЗП 7, БЗП 7-02
www.progress.ua/ru/catalogue/77/272/

Прицепы автомобильные одноосные и двухосные, без тормозов предназначены для перевозки грузов различного назначения массой до 1500 кг.
В качестве основного несущего элемента конструкции выступает рама, к которой прикреплены дышло прицепного устройства, кузов и подвеска.
Выпускаемые модели имеют длину кузова от 1900 мм до 2500 мм., ширину от 1300 мм до 1400 мм, высоту борта 400 мм, с возможностью наращивания до 800 мм. Для погрузки и разгрузки прицеп оборудован открывающимся (откидным) задним бортом.
Рессора «Волга», «Alko-Kober», усиленная, фактическая грузоподъемность 2-х рессор – 700 кг. Прицеп укомплектован гидравлическими амортизаторами.
Дышло - сечение прямоугольной формы из 2-х швеллеров; толщина металла - 4 мм.
Прицепное устройство (замок) рассчитан на полную массу прицепа - 850 или 1300 кг.

Красилівський машинобудівний завод
www.kmbz.com.ua/

Красилівський машинобудівний завод - потужне підприємство машинобудівної галузі України. 2005 рік - на базі дочірнього підприємства заводу «Хіммаш» спільно з «Petrometal» (Португалія) створено ТОВ «Петрометал-Красилів».
2006 рік - впроваджена система якості опалювальної техніки відповідно до вимог ISO 9001-2001.
2006 рік - запуск конвеєра по зборці побутових опалювальних котлів.
2006 рік - перемога у Всеукраїнському конкурсі «100 кращих товарів України».
2006 рік - зі складу заводу відокремлено ТОВ «Завод АТОНМАШ».
Інновації на ВАТ «КМЗ»
Інноваційність для Красилівського машинобудівного заводу - це постійний пошук шляхів розвитку та оновлення. Проте - це не еволюція в розвитку заводу, а революція - стрибок, прорив.

А те, що сталось в Шепетівці називається деградація і страшні злидні...
Музей Островського великий і напівпустий. Там помістяться культиватори, плуги, причепи, зварювальні апарати, пилососи, меблі (які робив ДОК), масло, кілька палок ковбаси (з свиней і ВРХ вирощених на натуральних кормах, без хімії), той недороблений телевізор і інші розробки (які не встигли запустити в виробництво). А ще портрети керівників підприємств, міста, району і області, які розвалили підприємства. Місто на цьому зможе добре заробити. Щоб подивитись на те "Як розкрадалась сталь" будуть їхати не лише з усієї України, а й з усього союзу, з Китаю і з заходу. Можливо хтось кіно зніме. В багатьох країнах воно буде збирати повні зали і дозволить заробити гарні гроші.
Закриті підприємства і відсутність інвестицій у виробництво свідчить про несприятливий інвестиційний клімат в місті.
shepetivka.com.ua/forums/suspilstvo-poli...-lao-tszy.html#86206
Місто, район і область потребують кваліфікованих керівників, а не злодійкуватих, але “прєданих камсомольців”.
shepetivka.com.ua/forums/osvita-v-shepet...v-ruslany.html#86207
Якщо довіра до керівництва мінімальна, то такою ж буде ефективність їх роботи.
shepetivka.com.ua/forums/zahalni-temy/80...kh-roboty.html#86145
Цінності визначаються культурою міста і впливають на те, як живуть люди в цьому місті.
shepetivka.com.ua/forums/kultura-ta-myst...da-potreb.html#86241
shepetivka.com.ua/forums/kultura/80766-m...tualnyi-zavzhdy.html
shepetivka.com.ua/forums/suspilstvo-poli...orali-i-kultury.html

2012 і іншими роками датовані матері, які використовував, а написав це вчора.
У селі жити і господарства не мати — найтяжчий гріх перед Богом...
Скажіть добрій хазяйці, що пасху, пироги, ковбаси і все інше на свята для неї буде пекти сусідка, а вона нехай розвалить свою піч. В кращому випадку вона вам в очі плюне...
Шепетівка більше схожа на наймичку без власного господарства, ніж на хазяйку, а шепетівчани, як наймити їздять по базарах і по заграницях, шукаючи заробітків.
Деякі речі знаходяться в різних площинах. Одна справа щось сказати і зовсім інша розікрасти все місто і весь район загнати в злидні десятки тисяч людей і покалічити їм життя. Для шепетівської банди закони не писані, але є інший суд і всі знають і памятають хто це робив.

Нетішин – місто-супутник ХАЕС, там високі зарплати, гарні умови проживання, люди складають плани на багато років вперед. Станції це не заводи і не фірми, які закриваються і працюють з перебоями, а тим більше не базар. І нема нічого дивного в тому, що кількість мешканців в Нетішині зросла на +6,9% (2380 чол.).
А от в Здовбунова багато спільного з Шепетівкою. Це теж велика вузлова станція, але там кількість мешканців збільшилась на +0,42% (420 чол.), а в Шепетівці зменшилась на -10% (4840 чол.).
І в сусідньої Славути з її промисловітю багато спільного з Шепетівкою, але там кількість мешканців збільшилась на +3,5% (1290 чол.), а в Шепетівці зменшилась на -10% (4840 чол.).
В кількох сусідніх містах кількість мешканців теж зменшилась. В Полонному на 1460 чол., в Красилові на 840 чол., в Новоград-Волинському на 270 чол., в Староконстантинові на 260 чол. Якщо навіть просумувати зменшення кількісті мешканців у цих містах (проживає там 131820 чол., а в Шепетівці 43370 чол., тобто у 3 рази менше), то отримаємо 2830 чоловік, але не 4840 чоловік, як в Шепетівці.(Якщо мислити логічно, то ця цифра не мала б перевищувати середні показники в окрузі, тобто 2830/3=944 чол., а маємо (4840/9,44=5) у 5 разів більшу цифру...)
Але і це не повна картина, потрібно враховувати всі міста. Якщо навіть виключити з розрахунків Нетішин,(в цих містах проживає 192270 чол., а в Шепетівці 43370 чол., тобто у 4,4 рази менше) то сумарне зменшення кількості населення у цих містах лише 1120 чоловік, а не 4840 чоловік, як в Шепетівці.(а ця цифра не мала б перевищувати середні показники в окрузі, тобто 1120/4,4=254 чол., а маємо (4840/254=19) у 19 разів більшу цифру...) В 1991 році в місті проживало 51,9 тис. жителів. З тих пір кількість мешканців в Шепетівці зменшилась на 8530 чол. -16,4%.
В нас на вулиці за цей період часу померли 14 чоловік, четверо з них це молоді люди, а інші не дожили до пенсійного віку. Ще стільки ж втратили працездатність і стали інвалідами. Майже в кожній третій сім'ї хтось помер. Серед них були електрики, трактористи, водії вантажівок, столярі, слюсарі і будівельники, які залишили після себе багато збудованого. Тепер таких спеціалістів з багаторічним досвідом роботи не вистачає. Саме це мене підштовхнуло проаналізувати загальну ситуацію в місті. Середнє падіння особистих прибутків на 10% тяне за собою ріст смертності на 1% і приріст числа самогубств на 3,7%. Ось вам і математика, і статистика, і біржа праці.
Після аналізу ситуації в сусідніх містах виникає дуже багато запитань до місцевої і обласної влади і комусь неминуче доведеться відповідати...
Людина це не худоба, не заготовка, не станок і не завод, на які заводять акт про списання і відправляють в утіль, або на металобрухт!!!

Це просто жесть, коли бачиш наочну демонстрацію демографічних процесів у місті, то плакати хочеться. Невже ця ситуація всім байдужа? Ну не можна ж далі так жити...

В Шепетівці одне бухе бидло лишилось, не хочеться навіть сюди приїжати. Я тоже не розумію як так можна жити

Звідки? Де не бухають?

Тут не лише "бидло-бухло" залишилося. Біда Шепетівки - сраколизи. Ось вам наглядний приклад. Продавці біля нижніх воріт на базарі, коли їх "кишнути" звідти збиралися, пішли просити захисту в депутатів міськради. Ті пообіцяли підтримку, але на вже сесії проголосували, "як треба".
Таких безхребетних, як ці депутати, в нашому місті повно. І саме через них - такий розвал. Риба ж з голови гниє.

Та у людей майбутнє крадуть а вони мовчать...то може так їм в треба? А Антонюка рано чи пізно чекає все одно той самий результат шо і Васьковського.