Людмила Василівна Тіфенбах, селищний голова смт Грицева:

—На посаді перебуваю першу каденцію, до того три скликання підряд працювала секретарем селищної ради. Маємо комунальне підприємство, яке за минулі роки накопичило чималі борги. Сьогодні робимо все, щоб їх зменшити. Також вдалося налагодити вивіз сміття, чим ліквідували кілька стихійних звалищ. Беремо участь в проекті «Активна громада — успішна громада» в рамках співпраці з асоціацією «Відродження Грицева». За підтримки фондів «Стара Волинь» та «Зміцнення громад» влітку відкрили в центрі селища дитячий майданчик. У Грицеві з кожним роком збільшується народжуваність. Саме тому нам так потрібна нова школа, будівництво обласне керівництво обіцяє завершити до наступного навчального року.

Тетяна Вікторівна Квітніцька, голова Пліщинської сільської ради:

—Сільським головою обрана вдруге. Наше село єдине в районі, яке ввійшло до ЗО-кілометрової зони Хмельницької АЕС. За цією програмою отримали близько 85тисяч гривень з державного бюджету. Ці гроші використали на благоустрій вулиць та ремонт Будинку культури. Наша сільська школа, яка знаходиться в пристосованому приміщенні, немає спортзалу. Знаю, що хочуть наші школярі спортзал, тому міркую як втілити цю задумку в життя. Вирішиш: як відремонтуємо клуб, то всі святкові заходи проводитимемо в ньому. От 9 жовтня відсвяткували День села — підготували концерт, конкурс «Міс». Цього року з районного бюджету виділили кошти на будівництво газопроводу. Після Плі-щина — на черзі сусіднє село Плесна. Моя мрія, як голови сільської ради, — завершити газифікацію, а на це потрібно більше двох мільйонів гривень.

Валентина Миколаївна Лисенко, голова Серединецької сільської ради:

—У сільського голови — одні обов'язки, прав немає. Перебуваєш, наче в жорнах: з одного боку люди вимагають, з іншого — начальство. Я—людина рішуча та принципова, звикла в житті ні на кого не розраховувати, бо сама виховую двох дітей. На посаду обрали вдруге. На мою думку, вперше перемогла, бо односельчани не хотіли попередника, вдруге — це вже показник моєї роботи. Значить — повірили, довіряють, виправдала покладені надії. Зі ці роки газифікували село, запрацював садочок, функціонує водогін, гарне транспортне сполучення з районним центром.

Микола Віталійович Козіцький, голова Городищенської сільської ради:

—Сільський бюджет  поповнюємо за рахунок оренди землі, та приміщень, податки сплачують місцеві підприємці. В Будинку культури орендарі відкрили для молоді комп ’ютерний клуб. Також у селі є цех, в якому вирощують гриби. Зайнялися підприємці й відгодівлею свиней. Саме завдяки розвитку бізнесу частково працевлаштовуємо сельчан. Зокрема, в приватний швейний цех влаштувалося шестеро місцевих мешканців. Село в нас різ-ноконфесійне. Отець Роман — настоятель Городищенського монастиря — залучає молодь до духовного життя. Ми також запрошуємо священика на заходи, які проводяться в селі. Звичайно, бажань у громади багато, але не вистачає коштів. Плануємо облаштувати центральну частину Городища, відремонтувати будинки культури в селах сільської ради — Пашуках і Красносілці.

P.S.

Як вважають фахівці, органи місцевого самоврядування в найближчій перспективі чекає адмінреформа. Серед комплексу заходів, які нею передбачаються — децентралізація бюджету. Президент України Віктор Яну-кович висловив упевненість у тому, що зміни варто розпочати до нового року, врахувавши таке реформування при ухваленні державного бюджету. Тоді, можливо, мрії селищних голів здійсняться...талія Гурінович