Дослідження діалектів, долучайтеся!

Lego пише: Началось...
А нормально овтетить никак, умники?

а хіба хтось ненормально відповів? де ви вбачаєте ненормальність? у чому саме?

Lego пише: Странно, что у соседних Тернопольской и Хмельницкой области такой контраст...
Интересно, что бараболя, бульба, боцюн и пательня в моем словесном обиходе благодаря бабушке.
От родителей я слышал эти слова гораздо реже.
Может это не только региональное "выцветание" но и возрастное?
Плохо, что средний возраст опрашиваемой группы относительно молод.

Бараболя, бульба - слышал за всю жизнь 2-3 раза в деревне у прабабушки, боцюн - вообще в школе слышал на уроках укр языка, а что такое пательня - я даже не знаю. Хз где в городах подобные слова есть в обиходе. Они наверное как белорусский язык в Белоруссии, он как бы и есть, но я его там ни разу не слышал

vica07042012 пише:

Lego пише: Началось...
А нормально овтетить никак, умники?

а хіба хтось ненормально відповів? де ви вбачаєте ненормальність? у чому саме?

Нормально - это по существу, а не так лишь бы ляпнуть.

Dj Os пише: Да ну...я сам часто на картоплю кажу бараболя, і боцюн взагалі часто вживане слово.

Пательня - сковорідка, в деяких регіонах братвАнка. А що означає слово "боцюн"? Було б цікаво дізнатись побільше місцевих (шепетівських) діалектизмів. Може корінні шепетівчани поділяться скарбом? Стороннє вухо зразу помічає словесний оборот "скільки для тебе років" замість "скільки тобі років" та мона замість можна, а особливих словечок, характерних для даного регіону ніби-то й не помітно. В Західній Україні дійсно більше діалектизмів, а мова закарпатців узагалі сприймається як іноземна.

Хм =) всегда думал, что это всего лишь игра слов, не более, а диалекты - это ближе туда, к горам =) где идет помесь языков разных =)

LuK пише: а я інколи картоплю називаю картоплеси
хз звідки це взялось) але точно з якогось діалекту

Павло Глазовий
ГУЛЯКИ Й КРИВЛЯКИ

ПИЛИП У РИМІ

Не доводилось Пилипу бувать далі Криму,
А недавно взяв путівку і махнув до Риму.
Оглядаючи музеї й різні колізеї,
Він загавився й від групи відбився своєї.
"Зайду, — дума, — в ресторанчик".

Ледве сів за столик,

А вже кельнер біля нього крутиться, соколик.
Пилип меню розглядає, кінчик носа чуха.
Не зна мови, як то кажуть, ні рила, ні вуха.
І сказав він: — Пардон, гарсон! Фужер коньякессо,
Порціоні біфштексіно, гарнів — картоплесо.
Шугнув кельнер блискавично у сусідні двері,
Приніс м'ясо, і картоплю, й коньяк у фужері.
Зрадів Пилип, як дитина: — Штука непогана!
Не така вже вона й хитра — мова італьяна.
Береш слово, яке знаєш, та кінець доточиш —
І вже тобі несуть випить, і їси, що хочеш. —
Кельнер хитро посміхнувся, крутнув головою
І звернувся до Пилипа мовою такою:
— Ві тут єль би дуля з маком, а не картоплеси,
Єслі б нє бил мой бабушка родом із Одеси.

То сіцілійський діалект, Люка

А в Тернопільській області на пательню ще говорять "бляха"