Який вплив на ваше доросле життя справили книги Астрід Ліндгрен?
Іван Малкович, директор приватного дитячого видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, яке і видала серію книг казки для дітей віком від 2 до 102років:
- В нашій родині її книжки є майже культовими. Якось до сина прийшли гості, і я щось пожартував про ”панну Цап”, але засміявся лише мій малий – решта знали тільки “фрекен Бок“ із російського перекладу. І я зрозумів, що книжки треба видавати українською, аби й наша нація могла жартувати разом.
Михайло Бродський, політик і бізнесмен:
- Ліндгрен написала майже 100 книжок для дітей, але я читав лише кілька, виданих в СРСР. У дитинстві вони мені подобалися відсутністю моралізаторства, а зараз, особливо “Малюк і Карлсон”, - дотепним гумором і добрими героями. Щоправда, у дитинстві, читаючи про Малюка чи Пеппі, я й гадки не мав, що стану політиком, і на ТБ і в газетних карикатурах мене зображатимуть Карлсоном. Думаю, причиною такої асоціації є моя енергійність – жартують навіть, ніби в мене пропелер, тому я такий жвавий.
Олесь Доній, у минулому - лідер вуличних акцій і нардеп:
- На підсвідомому рівні, звичайно, вплив якийсь є, але я більш пригадую загальний настрій книжок, а не конкретні приклади. Нині всі говорять про необхідність прагматизму і жорсткості, а наслідком цього є цинізм, коли можна продати і матір і Батьківщину. Добрі казки, які ми читали в дитинстві, здатність заронити в нас добре зернятко, рятуючи від жахливих кроків у дорослому житті.
Максим Мостовий, директор приватної фірми:
- Книжки Астрід Ліндгрен відкривають нестандартні вирішення ситуацій. Згадайте, як Пеппі Довгапанчоха позбавилася від столичного "крутого", який хотів будь-що перекупити її будинок. Кілька разів підкинула його вгору, і він поїхав собі геть. Після цього усі бюрократи, які хотіли підійти до неї з різними перевірками, боялися носа на її подвіря показати. Можливо це трохи несподіваний приклад, але захищати своє приватне життя можна і треба всіма законними методами.
Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку:
- Як для кожної дитини, герої Ліндгрен були для мене друзями, тож у дорослому житті і в професійній діяльності я зазнав впливу книжок пані Ліндгрен. На відміну від Заходу, де відомішою є Пеппі Довгапанчоха, мені ближчий Карлсон. Ба більше, в мене є касета з радянським мультиком про Карлсона, і я досі принаймі раз на рік переглядаю. Моє ставлення до життя загалом можна порівняти з Карлсоновим – оптимістичний, ігровий погляд на життя. Карлсон несе добро, не обтяжуючи людей.
Микола Вересень, ведучий телепрограм:
- Досі користуюся Карлсоновими жартами. Як і герой Ліндгрен, до багатьох речей ставлюся несерйозно, краще жити свого роду арт-проектами, ніж понуро виконувати свої обов’язки. Україна потерпає від відсутності іронії та самоіронії, а ці риси були одними з основних у Карлсона. Щойно ми навчимося бути (само-)іронічними запанує суспільна злагода.
Автор теми
