2 minutes reading time
(339 words)
Європейські перспективи якості освіти
Згідно з планами Міністерства освіти України, вже в 2017 році Україна перейде на 12-річну систему шкільної освіти, яка буде остаточно закріплена новим законом «Про освіту».Якщо новий закон буде прийнятий, початкову і середню освіту в Україні очікують докорінні зміни. Схематично вони будуть виглядати так: п'ять років діти вчитимуться в початковій школі, чотири - в базовій, три - у старшій. Старша школа буде ділитися на професійні та академічні ліцеї, а також коледжі. У професійних ліцеях можна буде опанувати робітничими професіями, в академічних - підготуватися до вступу у ВНЗ, а в коледжах - отримати ступінь молодшого спеціаліста, скоротивши термін навчання до трьох років (замість чотирьох). Таким чином діти будуть закінчувати школу в 18 років і зможуть відразу йти працювати. Вища освіта, при цьому, буде потрібно далеко не всім, розраховують в Міносвіти.
Серед основних фінансових витрат, які спричинить така зміна – це кошти на перепідготовку вчителів та створення нових підручників (частина з яких, можливо, будуть електронними). Втім, детального плану, як це робитиметься, поки немає.
Крім того, перепідготовка фахівців і нові підручники - це лише перша проблема, з якою доведеться зіткнутися МОН на шляху до реформування шкільної освіти. Частину вчителів необхідно буде взагалі звільнити, констатує заступник міністра освіти Інна Совсун. «У нас сьогодні в рази менше дітей в школах, ніж було на початку 90-х років. У сільській місцевості тисячі шкіл, де учнів менше, ніж вчителів. Жоден Держбюджет не зможе потягнути таку кількість вчителів », - стверджує вона. За словами чиновниці, «школи по 10-15 учнів у сільській місцевості дуже дорого обходяться Держбюджету». При цьому, якість освіти в них залишається вкрай низьким, що доводять результати ЗНО.
Якщо шкільну освіту в Україні вдасться змінити відповідно до планів міністерства, то в перспективі це відкриє українським випускникам шлях до вузів Європи. Зараз же українські шкільні атестати в країнах Європи (зокрема, в Німеччині) не визнаються. Після 12-річного навчання українським школярам не потрібно буде відвідувати курси довузівської підготовки в Німеччині або кидати навчання після першого або другого курсу, щоб отримати ступінь бакалавра в Європі. До того ж, закінчуючи школу в більш зрілому віці, діти будуть краще розуміти, яку професію їм вибрати.
Серед основних фінансових витрат, які спричинить така зміна – це кошти на перепідготовку вчителів та створення нових підручників (частина з яких, можливо, будуть електронними). Втім, детального плану, як це робитиметься, поки немає.
Крім того, перепідготовка фахівців і нові підручники - це лише перша проблема, з якою доведеться зіткнутися МОН на шляху до реформування шкільної освіти. Частину вчителів необхідно буде взагалі звільнити, констатує заступник міністра освіти Інна Совсун. «У нас сьогодні в рази менше дітей в школах, ніж було на початку 90-х років. У сільській місцевості тисячі шкіл, де учнів менше, ніж вчителів. Жоден Держбюджет не зможе потягнути таку кількість вчителів », - стверджує вона. За словами чиновниці, «школи по 10-15 учнів у сільській місцевості дуже дорого обходяться Держбюджету». При цьому, якість освіти в них залишається вкрай низьким, що доводять результати ЗНО.
Якщо шкільну освіту в Україні вдасться змінити відповідно до планів міністерства, то в перспективі це відкриє українським випускникам шлях до вузів Європи. Зараз же українські шкільні атестати в країнах Європи (зокрема, в Німеччині) не визнаються. Після 12-річного навчання українським школярам не потрібно буде відвідувати курси довузівської підготовки в Німеччині або кидати навчання після першого або другого курсу, щоб отримати ступінь бакалавра в Європі. До того ж, закінчуючи школу в більш зрілому віці, діти будуть краще розуміти, яку професію їм вибрати.
Коментарі