Вірити у свої сили

Шепетівка – конкурентоспроможна. Вона є важливим транспортним вузлом, багата на природні ресурси, такі як ліс, мінеральні води, граніти, графіт, будівельні матеріали. Але найголовніше її багатство – це люди. Ми з вами. Кожен є рушійною силою чи, навпаки, гальмівною до руху вперед, розвитку, процвітання. 

Та часто доводиться чути: «Там вже все без нас вирішено», «Хто нас буде запитувати», «Це від нас не залежить». Насправді ці фрази – зручна відмовка для тих, хто не вірить у себе, у свою Батьківщину і не хоче нічого робити. Так само, як ми господарюємо у себе в домі, стежимо за чистотою та здоров’ям членів родини, раціональним використанням продуктів харчування та коштів, ми повинні господарювати у своєму місті. 

Політики, громадські організації, засоби масової інформації головним ворогом українців називають корупцію. Але зараз, насправді, немає нічого гіршого для нас, ніж безвідповідальність громадян. Саме байдужість та безвідповідальність точать нашу громаду зсередини.

Ми повинні зрозуміти, що ніхто, окрім нас самих, не потурбується про чистоту та порядок на вулиці, не зініціює облаштування дитячих чи спортивних майданчиків, освітлення на вулиці чи ремонт дороги. І та громада, яка зможе відстояти свої інтереси – виграє у всьому. Ніколи не прийде інвестор у пасивне місто. Ми, а не якась месія ззовні, уповноважені здійснити зміни на краще, створити нові робочі місця, потурбуватися про залучення фінансування. 

Окремо хотілося б звернутися до підприємців. Що є життєвою силою будь-якої громади? Це бізнес. Причому, не великий, а дрібний, такий як у мене. Ми, підприємці, міцно стоїмо на своїй землі і покладаємося на власні сили, ми віримо у взаємодопомогу, але не чекаємо подачок з боку держави. 



Упевнена, що раціональне використання людських, матеріальних, фінансових та природних ресурсів є можливим лише тому, що будуть започатковуватися малі та середні підприємства. Вони впорядковуватимуть територію, на якій все розвиватиметься. 

Дрібне підприємництво має підтримку саме на місцях. Підприємці спонукають громадян відчути себе господарями свого міста, відповідальними за те, що робиться, а також думати на перспективу. Тоді це і підносить рівень усієї держави. 

Доба інформаційних технологій та Інтернету відкрила для нас усі ринки світу. І не важливо, де ми живемо: в Києві, Тернополі чи Шепетівці. Якщо ви створюєте дійсно класний, суперовий продукт, якщо ви любите свою роботу, удосконалюєтеся, вкладаєте у справу всі свої вміння та навички, будьте певні, він знайде свого споживача, а ви отримаєте прибуток та прихильність покупців - поціновувачів вашого таланту. 

Разом з тим, нас, підприємців, часто називають крамарями, торгівцями, базаринками. Однак хочу нагадати усім, що саме завдяки торгівлі тисячі шепетівчан вижили у складні дев’яності, коли масово розвалювалися та закривалися підприємства Шепетівки, не платили заробітну плату бюджетникам. Торгівля, як і будь-яка інша справа, вимагає повної відданості та систематичного удосконалення, нестандартних підходів та великої праці. 

Упевнена, що підприємці, зобов’язані ставити собі нові задачі, читати, вивчати, тестувати, рухатися вперед, або, як сказав Стів Джобс, «залишатися спраглими». Лише у безперервному навчанні та пошуку можна досягнути видатних результатів та створити прибуткову справу.

Ми живемо у дуже складний період, часто чуємо зауваження, що той чи інший проект не на часі, бо триває війна. Але давайте будемо відвертими: хіба у такий спосіб ми зможемо допомогти армії чи перемогти? Все, що ми можемо робити на мирній території, це молитися за наших хлопців, допомагати їм та працювати в десять, сто разів краще. Тоді збудуємо економічно потужну державу, і жодному супротивнику – ні зі Сходу, ні з Заходу не спаде думка ступити на нашу землю. 

Слава Україні!