Вільний народ - головне багатство України

Головний ресурс економічного розвитку в Україні - це люди. Люди завжди були головним ресурсом розвитку і з часом значимість його підвищується, а в Україні - особливо.
Щільність населення в Україні в десять разів вище, ніж у Росії. В Україні, на відміну від Росії, після деградації і руйнування народно-господарського комплексу, що дістався обом країнам у спадок від СРСР (приватизація, на жаль, і там, і тут, була більше схожа на "виколупування" родзинок з черствої булки, ніж на дію, спрямовану на підвищення ефективності виробництва), люди виживали не за рахунок частини природної ренти, що діставалась їм від продажу на світовому ринку енергоносіїв при виключно сприятливій кон'юнктурі, а в першу чергу за рахунок власної діяльності, дрібнотоварного виробництва.
Це не те, до чого повинна прагнути країна в XXI столітті, але це допомогло мільйонам людей вижити, Україні зберегтися як країні, і це ж, якщо цим правильно розпорядитися, відкриє великі можливості для сучасної України
Але людський ресурс спрацює тільки тоді, коли Україна стане самою вільною країною для людей, які хочуть займатися справою, вільно щось виробляти, заробляти гроші і вільно розпоряджатися ними.
Можливо, мене звинуватять в тому, що я ідеаліст, але я абсолютно впевнений в тому, що Україна повинна стати тим, чим в 19-му столітті в силу цілого ряду причин стали для перенаселеної та обтяженої пережитками феодалізму Європи Сполучені Штати Америки. У той час люди, яких "дістала" ситуація в Європі, виїхали до Північної Америки, і ми бачимо тепер, яку країну ці люди створили через кілька поколінь.
Якщо Україна зробить ривок - а така спроба вже була наприкінці 90-х - початку 2000-х, країна тоді, пам'ятається, демонструвала дуже високі темпи економічного зростання, мало не такі ж, як у Китаї, - то економічна і соціальна ситуація в країні почне змінюватися, а слідом за нею і політична ситуація.
Таким чином з'явиться вихід і з того політичного глухого кута, в якому опинилися російсько-українські відносини, що мають виняткове значення для всієї Східної Європи і, напевно, Північної Євразії.
Ось це єдиний шлях для сучасної України.