Росія - не Київська Русь

При всій повазі до російського народу, і щирих дружніх почуттях до окремих представників інтелігенції, в кращому сенсі цього слова - ми РІЗНІ народи, і у нас РІЗНИЙ історичний шлях. Нас розділяє не мова, а історія.

Росія, Московська Русь, як правильно зауважив Єгор Гайдар - спадкоємиця не Київської Русі, а імперії Чингісхана. Саме звідти "Батьківщина важливіше людини", "неосяжні простори", "вертикаль влади", самодержавство, і економічна модель, яка спирається на природні ресурси. Все це дуже логічно і органічно ув'язане одне з одним, оскільки для захисту цих самих ресурсів потрібна величезна військова міць і постійна мобілізаційна готовність. Які, у свою чергу, притаманні авторитарним, а ще краще - тоталітарним режимам. Саме на ресурсах найкраще ростуть "олігархи", що отримали свої багатства з рук держави, а також "державні люди" на зразок Миколи Яновича Азарова, які вміють тільки "віднімати і ділити". Це аж ніяк не випадково, оскільки відносно ресурсів такий підхід дійсно актуальний: адже якщо їх у одного більше, то в іншого - обов'язково буде менше. Так що і Путін не дарма закріпився при владі під прокляття на адресу "смути" 90 -х.

На відміну від цього, Київська Русь, а потім Україна, домагалися найбільшого процвітання саме в ті періоди, коли ніхто не піддавав сумніву їх приналежність до Європи. Так, тут була феодальна роздробленість - як і у всій решті Європи того часу. Зате саме з неї народилися «заборони і противаги», які стали основою нинішнього процвітання Європейської цивілізації. Яка, вперше в історії, тримається не на "ресурсах", а на реалізації людських талантів. І, відповідно, їх носій - людина - стоїть у центрі всього: саме їй служить держава, захищає її невід'ємні права, допомагає її реалізувати себе. У такій суспільно - економічній системі людина багатіє не за рахунок інших, а разом з ними, за рахунок тієї користі, яку вона принесе суспільству.

В України є історичні, географічні а, відповідно, і інші передумови для того, щоб хоча б бочком прилаштуватися до цієї цивілізації. У цьому наша принципова відмінність від Росії, а, відповідно, великий сенс "самостійності " і "незалежності ". Набагато глибший, ніж мова, шаровари і культура.