ПЕНСІЙНА РЕФОРМА

Пенсійну систему в Україні необхідно реформувати. Уряд пропонує свої зміни, ми спробуємо розібратися у тому, як це вплине на життя пенсіонерів.

Для початку – трохи офіційної інформації. За солідарної пенсійної системи, яка зараз існує в Україні, до "загального казана" Пенсійного фонду збирають усі пенсійні відрахування, які потім розподіляються між пенсіонерами. Сьогодні один працюючий українець оплачує пенсію для одного пенсіонера. Така ситуація є безвихідною з урахуванням того, що ці внески в повному обсязі вже не перекривають поточних потреб.

Пенсійний фонд витрачає 250 млрд грн, при тому, що його власні доходи складають 170 млрд грн. Решта – перекривається із державного бюджету. З урахуванням того, що населення України має невтішну тенденцію до старіння, ситуація з пенсійними виплатами за існуючої системи ставатиме дедалі гіршою. До всього цього додається також той факт, що справедливість розподілу коштів із Пенсійного фонду контролювати практично неможливо — мінімальна пенсія в Україні становить 949 грн, чого не вистачає навіть на виживання. При цьому деякі колишні державні чиновники отримують десятки тисяч гривень на місяць.

Відтак, запропонований Міністерством соціальної політики пакет законопроектів щодо докорінної зміни принципів функціонування системи пенсійного забезпечення є необхідним. Хоча, як стверджують експерти, їм не завадило б суттєве вдосконалення, яке б усунуло наявні ризики у документах. Але почнемо розбирати ситуацію по етапах.

Що пропонують змінити

Основне завдання пенсійної реформи — запровадити трьохкомпонентну накопичувальну систему. Тобто, до існуючої солідарної системи буде додано ще два рівні — спеціальні персоналізовані рахунки та добровільні внески.

Як пояснила генеральний директор Української федерації страхування, експерт "Реанімаційного пакету реформ" Галина Третьякова, на персоналізовані рахунки українці будуть перераховувати певний відсоток із заробітку.

З 1 січня 2017 року люди, молодші 35 років, в обов’язковому порядку будуть накопичувати 2% від фонду заробітної плати (до 2022 року кількість відрахувань збільшиться до 7%, щороку зростаючи на один відсоток. Що стосується людей у віці 35-55 років – їм пропонується добровільно визначитися, чи вони будуть отримувати тільки виплати солідарного рівня, чи 2% від свого єдиного внеску вони будуть відраховувати на накопичувальний рівень,
— пояснила вона.

Також пропонується введення професійної пенсійної системи в рамках накопичувальної системи. Представники професій, які виходять на пенсію раніше, будуть включені до накопичувальної системи, але за них доплачувати буде держава.

Паралельно з цим уряд намагатиметься привести до ладу роботу солідарної складової: ліквідувати перекоси при розподіленні "пенсійних" грошей та зробити хоч щось для того, аби Пенсійний фонд перестав тріщати по всіх існуючих швах. Для цього були прийняті рішення про скасування спеціальних пенсій та обмеження пенсійних виплат для працюючих пенсіонерів.

З 1 січня 2016 року планують повністю скасувати систему спеціальних пенсій для чиновників різних рівнів, народних депутатів, прокурорів, суддів, та ввести єдину формулу нарахування пенсій у солідарній системі для всіх.

Згідно із березневими рішеннями парламенту, усі пенсіонери, які працюють (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни, учасників бойових дій, учасників АТО, членів сімей військовослужбовців) та отримують пенсії, що перевищують півтори прожиткові мінімуми для осіб, що втратили працездатність (1423,5 грн), отримуватимуть 85% пенсії. При цьому пенсійні виплати не можуть бути меншими за 1423,5 грн. Тобто, якщо пенсія була більша за 1423 гривні, а після зменшення до 85% стала меншою за 1423 гривні на місяць, то людина все одно отримуватимете фіксовано не менше 1423 грн. Якщо пенсіонери звільняться з роботи — отримуватимуть пенсію у повному обсязі. Ця норма не є постійною, вона діятиме до 1 січня 2016 року.

Прокурори, судді та народні депутати, які є працюючими пенсіонерами, взагалі не отримуватимуть пенсій до звільнення зі своєї посади. Якщо вони звільняться, їхні пенсії виплачуватимуться у повному обсязі — до 10 мінімальних зарплат. Пенсіонери–"науковці", які працюють на спецпосадах, зможуть одержувати 85% нарахованої їм пенсії. Ці зімни стосуватимуться 11 тисяч пенсіонерів, що отримують спецпенсії.

Також передбачається, що поступово буде збільшуватися вік і стаж, які потрібні жінкам для отримання пільгових пенсій. Йдеться про робітниць на особливо шкідливих виробництвах, для яких пільговий пенсійний вік зросте до 50 років. Для жінок, які працюють на підприємствах чорної металургії, виробництві коксопродуктів та на виробництві вибухових речовин, пільговий пенсійний вік зросте до 55 років. Власне, ці ж пункти стосуватимуться також чоловіків, які працюють за так званими Списком №1 (працівники металургії; шахтарі; працівники хімічного виробництва; ливарники тощо) і Списком №2 (працівники чорної металургії, виробництв коксопродуктів і люди, зайняті на виробництві вибухових речовин).

На сьогодні право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти та соціального забезпечення, охорони здоров’я за наявності стажу роботи на вказаних посадах від 25 до 30 років. Передбачається поетапне підвищення на 5 років їхнього страхового стажу — до 30 років. Весь процес збільшення планують розтягти на 10 років. Правила нарахування пенсій за вислугу років працівникам зі спеціальним стажем залишаються незмінними.

Потрібно визначити, хто є реально бідний та потребує допомоги, а хто несправедливо отримує надмірні суми

Щоправда, як зазначила Третьякова, для оптимізації солідарної складової Україні вкрай необхідна ще одна складова — інвентаризація пенсіонерів. "Потрібно визначити, хто є реально бідний та потребує допомоги, а хто несправедливо отримує надмірні суми. Тільки після цього має починатися фінансування людей, які не мають можливості отримувати на схилі свого життя якісь доходи. Це робиться з держбюджету, за це ми сплачуємо податки – щоб вони розприділялися на тих, хто не може сам себе утримувати. Але таких має бути не 50% населення. Не 60% і не 80%, як сьогодні є. Не може 20% населення годувати всіх інших", - сказала вона.

Що дасть пенсійна реформа українцям

Уявімо, хлопчика Василя, який народився у 1992 році в родині вчителів-медиків. На прикладі Васі і його родини ми і спробуємо розібратися, яким чином пенсійна реформа вплине на життя українців.

Для бабусі і дідуся Васі, які вже зараз є пенсіонерами не зміниться нічого. Визначення розміру їхніх пенсійних виплат як здійснювалося в ручному режимі у грудні, так і буде здійснюватися надалі. Для батьків Василя, які вийдуть на пенсію, умовно, у 2022 році, запровадження пенсійної реформи означатиме, що вони будуть отримувати пенсію, по-перше, за солідарною складовою, яка буде нараховуватися державою із Пенсійного фонду. По-друге, за накопичувальною, якщо вони матимуть можливість та бажання протягом 5 років відраховувати у накопичувальний фонд певні відсотки від своєї зарплати.

Найбільш забезпечену старість пенсійна реформа гарантує самому Васі. У 2017 році йому виповниться 25 років. Припустимо, що він влаштується на роботу, де отримуватиме середню по Україні зарплатню у 5 тисяч гривень, яка щороку зростатиме на 500 грн. У 2017 році він почне відраховувати до накопичувального рахунку 2% від зарплати, щороку збільшуючи виплати на один відсоток, поки у 2022 році розмір відрахувань не збільшиться до 7%. Від цього моменту і протягом подальших 30 років трудового стажу 7% від заробленого стабільно лягатимуть на його накопичувальний рахунок. Якщо після виходу на пенсію Василь проживе ще 13 років, то щомісяця він буде отримувати близько 2,5 тисяч гривень лише за накопичувальною складовою. Якщо він, не приведи Боже, помре раніше, ніж встигне скористатися грошима із накопичувального рахунку – кошти успадкують його родичі.

Якщо додати до цієї накопиченої суми ще пенсію від держави і фондів, то є шанс, старість у Василя буде наближена до безхмарної.

Але тут потрібно згадати, що наш герой уявний і він існує практично в ідеальних умовах: накопичувальна система починає працювати точно у 2017 році, накопичувальні фонди починають свою роботу без "просідань", Вася працює за "білу" зарплату, яку стабільно підвищують, інфляцію держава тримає під контролем і гривня є стабільною валютою.

Ризики пенсійної реформи

Отут ми переходимо до ще однієї цікавої теми. Попри свою необхідність, запропонована урядом реформа містить низку прихованих ризиків.

Накопичувальна система буде дієвою та виправданою лише за умови стабільної національної валюти. В іншому випадку — внески громадян можуть несподівано знецінитись. Говорити про міцність гривні поки що важко, однак лишається надія, що до моменту запуску системи держава зможе взяти інфляцію під контроль та нормалізувати зростання цін і зменшити номінальні процентні ставки.

Експерт з питань соціальної політики Інституту суспільних досліджень Маріанна Онуфрик у коментарі "Українській правді" також зазначила, що запропонований урядом варіант, за якого у накопичувальній системі обов’язково беруть участь виключно особи, що не досягли 25 років – не доцільний.

"Умови участі у накопичувальній системі пенсійного страхування мають бути однаковими для всіх вікових категорій. Більш того, норми щодо обмеження строку подання заяви для участі в ній є дискримінаційними та ущемляють права відповідної категорії осіб. Натомість, саме одночасне запровадження для всіх вікових категорій участі у накопичувальній системі дозволить знизити навантаження на державний бюджет", — зазначила експерт.

Галина Третьякова каже, що ще один значний ризик містить положення щодо Накопичувального пенсійного фонду, який урядовці пропонують зробити державною установою. За її словами, такий розклад справ постійно провокуватиме державу запозичити кошти із контрольованого нею ж фонду. Тобто, гарантії того, що кожен українець перераховує кошти не до "загального казана", з якого держава перерозподіляє їх за власним бажанням, а на свою власну старість, не буде.

Існує також ряд експертів, які мають побоювання щодо ефективності роботи приватних накопичувальних фондів. Так, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі у коментарі DW застерегла, що перед тим, як запускати пенсійну реформу, уряд мав би подбати про реформування фінансового сектору країни. За її словами, накопичувальна система потребує певних передумов на фінансовому ринку. Це й ефективна діяльність інвестиційних компаній, і компаній з управління активами, і банків, які безпосередньо займатимуться управлінням коштів, що їх пенсіонери сплачуватимуть у накопичувальний фонд чи недержавні пенсійні фонди.

Але наразі варіант із переведенням накопичувальної складової до приватного сектору виглядає найбільш оптимальним. До моменту запуску нової пенсійної системи в Україні має завершитися процедура очищення банківської системи від "брудних" банків. Крім того, як зазначила Онуфрик, сьогодні в Україні вже здійснюється приватним сектором діяльність з адміністрування недержавного пенсійного фонду, створено систему державного контролю за такою діяльністю.

Натомість корупційні ризики в державному секторі ще досі знаходяться на високому рівні. За таких умов створення Накопичувального пенсійного фонду є невиправданим,
— підсумувала вона.