Майдан - менш страшніший для влади ніж "голодні бунти"

Для багатьох Майдан - єдине місце в країні де можна відчути свою людську гідність. Саме це місце без продажних прокурорів і суддів, без озвірілої міліції - то єдиноможлива для життя Україна. Майдан - це третя сила, яка породить щось нове, чого не очікує ні влада, ні опозиція. Бо він не тільки в центрі Києва, а у інших містах України. Люди, що стоять там, мають чіткі вимоги. Їм набридло жити в цій системі. Навіть якщо три лідери скажуть людям розходитись, вони не послухають. Стоятимуть, якщо вважатимуть за потрібне. Люди мало вірять у переговори.

Акції Євромайдану, коли вони не проплачені – народжують інші ідеї. От, наприклад, поїздки Автомайдану. Медведчук психонув, коли йому зламали паркан не тому, що шкода загорожі, а тому, що страшно. Адже два паралельних світи раптом перетнулися. Один – реальний, а другий – у супроводі охорони від будинку до офісу. Так не може бути вічно.

До Ахметова його сусіди в Лондоні пред'являють претензії. Багаті люди фешенебельного району почуваються дискомфортно, коли в них під вікнами проходить акція протесту. Та навіть не в демонстрантах справа. Виявляється, в них сусід – порушник свободи та прав людини.

Під тиском Заходу і Майдану Янукович змушений погодиться на конституційну реформу і технічний уряд. А за силові міністерства він буде боротися до останнього. А поки що він душить активну частину суспільства. А потім, за допомогою адмінресурсу, буде прагнути виграти вибори. Силовий блок він не віддасть які б гарантії йому не надавали. Тому що, як будь-який "кидало", впевнений в тому, що з будь-якими гарантіями його все одно "кинуть". Зараз він просто тягне час, при цьому продовжує вбивати і калічити повсталий проти нього народ. Але так бути нескінченно не може, бо економічна криза входить у лавинну стадію. Грошей вже ніхто давати не хоче. Навіть Росія . А "голодні бунти" виявляться куди страшнішими Євромайдану.