Країна абсурдів, або телебачення «по-Азірівськи»

У деяких країн їхні керівники, рівень життя, освіти, медицини, економіка – привід для гордощів, а у одних – для глузувань. Гірка правда полягає в тому, що зараз кожен з нас зрозумів до якої категорії належать українці. Та в нашого народу є те, що ніколи не забере жоден політичний діяч – право бути незадоволеним. Завжди. Всюди. Всім.

Нині жодна розважальна телепередача не існує без саркастичного висміювання політиків та їх дій. Соціальні мережі, різні інтернет-ресурси  та періодичні видання переповнені карикатурами.  А що залишається знедонеленому народу, окрім як переводити біду на жарт?

Та найбільш хворим місцем нині є сучасна українська мова. Мало було на нашу голову так званого «суржику». Тепер додалась ще й усім відома «Азірівська мова».

Сучасні нововведення щодо граматики шокують. Готуючись до ЗНО, чи навіть просто до контрольних, думаєш мимоволі «Господи, де я був усі 11 років школи?!», коли декілька друкованих рядків у нововиданому посібнику заперечують все, що ти вчив до того.

Та що говорити про освіту, коли навіть з телеекранів, яким  звикли довіряти люди, лунають такі перли як «дніпропетрівщина», «мисткиня», «Европа» та багато інших.

Всі так завзято глузували з прем'єр-міністра нашої держави, вставляючи всюди літру «і», що незогледілись як жарт став реальністю. Раніше вуха у філологів «в'яли» від ненормативної лексики та русизмів, а тепер – від мови телеведучих , котрі стараються копіювати безграмотних політиків.

Куди зникла «солов'їна мова» Шевченка та Українки, котра займає друге місце в світі по милозвучності після французької?

Україна занадто поспішила за світовими тенденціями, що розгубила своє, рідне. Та коли ж вже нарешті знову стане модно бути грамотним?